Оригінально, високопрофесійно виконує в рельєфному різьбленні твори заслужений майстер народ-ної творчості України В. Кваша. Його декоративний таріль "Шевченкова хата" — приклад вмілого використання зображення й напи-су в одній композиції. У техніці рельєфу працює видатний різьбяр із Ужгорода В. Свида. Його твори "Чотири пори року", "Достаток" та інші виконані майстерно й ви-разно. Водночас художник-різьбяр відомий і скульптурно-об'ємними творами.

Особливого розвитку рельєфне й ажурне різьблення досягає у Львівському коледжі декоративно-го і ужиткового мистецтва. Із коледжа вийшла велика плеяда май-стрів, послідовників відомих майстрів-художників і педагогів І. Весни, В. Трофімлюка. Вони постійно вдосконалюють композиційні при-йоми, збагачують форми виробів, орнамент.

Уже в 50—60-х роках поши-рюється рельєфне різьблення в Яворівській школі художніх реме-сел, Ужгородському училищі ужиткового мистецтва. В Яворові цим видом різьблення оздоблюють скриньки прямокутної, шестигран-ної та восьмигранної форми, деко-ративні тарелі, келихи, вази. Роб-лять тут і тематичні картини, яких раніше не виконували, а також вироби у техніці лемків-ського рельєфного різьблення (хлібниці, цукерниці, палиці, рам-ки тощо) — токарні вироби, різьб-лені вставки для меблів.

Плідно працюють у техніці ре-льєфного різьблення майстри За-карпаття. Майстерно зроблені тво-ри заслуженого майстра народної творчості України В. Асталоша з м. Свалява. У них зображено ба-гато фігур, об'єднаних загальним ідейним і художнім задумом.

Відмінним декором та особли-вою виразністю композиції виріз-няються роботи заслуженого май-стра народної творчості України В. Смердула. Оригінальні різьблені станкові, пейзажні й сюжетно-те-матичні твори майстрів Ф. Бабінця, І. Семенюка, М. Величка, а в комбінованій техніці рельєфного різьблення — А. Покотюка.

Творчість у техніці рельєфного різьблення переважно проявлялася в індивідуальній манері праці май-стрів. Тільки лемківський напрям дав колективну стильову лінію на-родній творчості, яка стала тра-диційним художнім промислом із характерними ознаками.

У селах Вільці та Балутянці поблизу курорту Риманова (тепер Польща) наприкінці XIX ст. роз-винулось рельєфне різьблення в художньому промислі на основі старих місцевих традицій. Цим промислом займались цілі сімейні династії. Майстерність передава-лась молодому поколінню інди-відуально або через організовану школу різьбярів у м. Риманів (80-ті роки XIX ст.).

У лемківському рельєфному різьбленні особливого успіху досягли майстри-художники П. Одрехівський, І. Кіщак, В, Красівський, М. Барна, І. Орисик, М. Шалайда. їх вироби мали по-бутове призначення: це хлібниці — круглі, овальні, квадратні, під-носи, попільниці, цукерниці, ра-мочки тощо. Прикрашали вироби рельєфним різьбленням у вигляді переплетінь виноградних лозин з великими листками та гронами ягід. Цей композиційний мотив став найпривабливішим у твор-чості лемків. Зображали також ли-стки каштана, клена, соняшника, папороті тощо.

Різьбярі домагались особливої пластичної виразності форм, зали-шаючи сліди широких зрізів із нюансними переходами в їх гра-нях. Інколи різьблення підшліфовували. Не лакували ті вироби, які експонували на виставках, а вироби для практичного застосу-вання покривали спиртовим ла-ком. Окремі майстри вдавалися до коптіння або тонування, домагаю-чись більшої виразності випуклих частин, протираючи їх дрібною шліфшкіркою і таким чином відо-кремлюючи від тих, що не прошліфовані. Порох витирали щіткою.

Відома творчість Михайла Черешньовського, який народився 1911 р. у с. Стежениці на Лемківщині. Він навчався у школі Шкрібляка, потім — в інституті пластичних мистецтв у Кракові. Впродовж 1940—1944 pp. у Болехові Михайло Черешньовський у власній майстерні організував навчання молодих майстрів. Він був членом мистецького гуртка "Зарево" (у Львові).

Оригінальний лемківський різь-бяр А. Фігель навчався у про-фесійного майстра Жароффа в м. Криниця (Польща). З 1938 р. почав працювати самостійно. Тво-ри А. Фігеля вирізняються образ-ним вирішенням і майстерністю виконання. Його різцю належать барельєфи: "Т. Г. Шевченко", "М. В. Гоголь", "Б. Хмельницький" — на літературні теми, на тему праці — "Кукурудзовод", "Шах-тар". А. Фігель працює у галузі об'ємної скульптури малих форм. Він учасник багатьох виставок.

Скульптурне різьблення потре-бує складнішої пластичної оброб-ки, ніж рельєфне, оскільки горельф є перехідною стадією зоб-раження в площині до зображення об'ємного (круглого).

Види об'ємного різьблення:

1. Скульптура малих форм (на-стільна скульптура, дрібна пласти-ка, "утилітарна скульптура", тоб-то така, що має і практичне значення: свічники, чаші).

2. Монументально-декоративна скульптура, або фігурні прикраси меблів і архітектурних споруд. Об'ємне різьблення в цьому зна-ченні мало широке застосування в минулому. Тепер використовуєть-ся рідше.

3. Станкова скульптура нази-вається так тому, що виконується на скульптурному "станку". Екс-понується на виставках і в музеях.

4. "Лісова" скульптура, що грунтується на фантазіях природи, використовується для виставок і як настільна, або декоративна скульптура.

У Київській Русі до прийняття християнства виготовляли монументальну дерев'яну скульптуру зі зображенням богів-ідолів. У період монгольської навали художні ре-месла, в тому числі й обробка дерева, розвиваються у західних областях України. Пізніше дере-в'яна скульптура разом з худож-нім рельєфним різьбленням вико-ристовується в оформленні куль-тових споруд, меблів для при-міщень знаті. У народній творчості дерев'яна скульптура пов'язана передусім з виготовленням іграшок-сувенірів.

Об'ємне різьблення як худож-ній промисел в Україні концент-рується тільки в XIX — на по-чатку XX ст. у небагатьох райо-нах: на Полтавщині, Лемківщині, Львівщині (Яворів).

На початку XX ст. і далі в галузі дерев'яної скульптури пра-цюють такі яскраві творчі інди-відуальності, як П. Верна (1876— 1966) із Борисполя на Київщині, В. Бідула (1888—1925) із с. Лапшин і Д. Білинський (1875—1941) із с. Колендяни на Тернопільщині, їх мистецтво не стало масовим і основою виникнення промислу скульптурної обробки дерева. Але воно дало певний імпульс для наступного розвитку об'ємного різьблення у народній творчості.

Найкращі твори П. Верни при-свячені шевченківській тематиці. У 20-х роках він вирізьбив бюст Кобзаря (висота — 27,5 см). У скульптурі "На панщині пшеницю жала" яскраво відображене