Мирон і Юрій Амбіцькі, які закінчили Львівський інститут декоративно-ужиткового мистецтва, створили композиції "Колгоспні змагання", "До водопою" тощо, в яких вдало передали динаміку мо-делі та стилістику лемківського народного різьблення.

Лемківське різьблення стало новим етапом у народній творчості художньої України. Кращі твори лемківських майстрів експонува-лись на різноманітних виставках Чимало творів входить у колекції музеїв України. Вони мали знач-ний вплив на формування, творче становлення молодих художників по дереву.

В. Шпак із Трускавця закінчив Яворівську школу художніх реме-сел 1955 p., де в той час працю-вали різьбярі-лемки Ф. Стецяк, О. Сухорський, М.Ілляш, з до-помогою яких він освоював пер-винні навички об'ємного різьблення. Почавши працювати са-мостійно, він вивчив образну систему та прийоми лемківської школи. Його твори з часом почали вирізнятися високою майстерністю виконання, віртуозністю різця. Він вдало вирішує жанрову тему ("Су-сідки", "Перепочинок", "Воли в полі" тощо). Твори В. Шпака придбані багатьма музеями Ук-раїни.

2.2 Технологія різьблення

"Вибиросчик" - потрібний для підбирання та чищення.

"Очкарик" - витискує у різьбленні кружечки - "очка".

"Гребінчик" - має насічки, використовується для карбування фону.

"Цюкавка" - призначена для такої ж мети.

"швачці" - з допомогою друлівника чи бормашини вирізують кружки.

"Друлівник" - саморобний дриль.

"Паскарики" - пристрій для нанесення паралельних ліній, смужок певної ширини.

"Клюкарка" – для вирізування канавок, які потім інкрустують обробляючи прямокутну чи квадратну поверхню, загнуту частину в 3-5 зубчиків.

"Ямничок" - для витискування ритмічних поглиблень від коліщати з зубцями.

"Втискач" - для наколів і втискування елементів інкрустації.

Інструменти майстри виготовляють самі. Із допоміжних інструментів потрібні різні напильники, сверла, плоскогубці, кусачки, молоточки.

Для виконання інкрустації користуються інструментами. Майстри зберігають інструменти в художньо-оздоблених підставках.

Гуцульські різьбярі виконують твори у техніці рельєфного різьблення, портретні і сюжетні зображення на декоративних тарелях, обкладинках на альбомах. Великим успіхом користуються сюжетно-тематичні твори: Федірка, Іващенка, Смолянця, І.Савченка.

Технологія тригранно-виїмчастого різьблення

Робоче місце. Ним може бути верстак або низький стіл. Вироби чи деталі не вимагають закріплення, але різ-номанітні упори, затискувачі інко-ли дуже потрібні. Виконувати різьблення можна на виробах то-карної або столярної обробки, три-маючи їх на колінах, а інколи — у руках.

Технологія Яворівського різьблення

Робоче місце таке ж, як і для виконання плоских видів різьблення. У до-машніх умовах потрібно працюва-ти в окремому, ізольованому й добре провітреному приміщенні, тому що нітролаки мають шкідливі для здоров'я випари, а різьблення необхідно виконувати до закінчення випаровування, інакше плів-ка може розтріскуватись.

Підготовка виробу до різьб-лення. Більшість виробів виготов-ляють столярним або токарним способами. За попередньо створеним ескізом у виробі тонують фон. Тонування здійснюють тими ж фарбами, що і для контурного різьблення. Процес лакування або полірування такий самий. Перед тонуванням бажано полакувати, наприклад, дно скриньки. Після зачищення всю іншу поверхню покривають барвником. Якщо він потрапить на лаковану частину, його легко змити вологою ган-чіркою.

Перенесення орнаменту. Каль-ку, міліметрівку, клітчастий ар-куш із зошита або аркуш крес-лярсько-рисувального паперу, на якому зроблений завершальний ес-кіз композиції, обрізують поза розмірами площини виробу або прогинають по краях і приколю-ють двома булавками в точках, які потім закриються різьбленням. Кульковою списаною ручкою об-водять контури орнаменту — ли-сточків, стебел, квітів. Контурні лінії, "пшенички", "підківки", ін-ші додаткові елементи не перево-дять. "Зірочки" повністю не пере-водяться, а тільки наносять їх центри, а потім обводять радіусом коло, в якому приблизно вирізьб-люють певний елемент. У масовому виготовленні листочки орна-менту також не обводять, а позначають їх крайні межі. Інколи орнамент переносять симетричними частинами після вирізьблення попередніх, тому що витиснені лі-нії можуть зникати під час виси-хання лаку.

Технологія рельєфного різьблення

Технологія рельєфного різьб-лення. Рельєфне різьблення надає зображенню реалістичного, об'єм-но-пластичного характеру, тобто наближує зображення до натури. Зображення розраховане на сприй-няття при боковому освітленні, коли пластика вирізьблених форм завдяки світлотіні особливо гарно виявляється у тонових переходах і у місцях з'єднання зображень і фону, де створюється різниця кон-трастів між випуклістю зображен-ня і рівною поверхнею. Цей вид потребує відповідних інструментів.

Передусім виконується підго-товча робота. Вибирається мате-ріал, що відповідає задуму та ком-позиції. Липа, береза, клен, явір, груша, горіх, червоне дерево та інші породи дають змогу викону-вати тонке різьблення з дрібною пластикою зображення. На сосні, ялині таке зображення зробити нелегко.

Нагадаємо основні різновиди рельєфів: плоске різьблення з заоваленим фоном; різьблення з "подушечним" фоном; різьблення з підібраним (вибраним) фоном; різьблення з прорізним фоном (ажурне); барельєфне різьблення; горельєфне різьблення; накладне (наклейне) різьблення.

У виконанні плоскорельефного різьблення з заоваленим фоном ми рекомендуємо таку послідовність:

1. Різаком, ножем або футчиком прорізують поглиблення 3-4 мм за контуром малюнка. Про-різаний контур з боку фону до-датково округлюють (заовалюють) тим же різаком, ножем або боко-вою площиною футчика. Можна зробити округлення плоскою або пологою стамескою.

2. Виконується моделювання зображення.

3. Прорізаний контур фону за-лишають чистим або підфарбо-вують чи карбують.

У різьбленні з "подушечним" фоном його також округлюють, вигладжують і шліфують шліф-шкіркою.

Різьблення з підібраним фоном виконується за такою схемою:

1. Прорізування та підрізуван-ня за контуром малюнка з неве-ликим ухилом від прямої верти-калі.

2. Вибирання фону на відпо-відну глибину (3-5 мм або 5-8 мм) напівкруглими і пологими стамесками.

3. Підчищення та вирівнювання фону плоскими стамесками і клюкарзами.

4. Моделювання пластики зоб-раження (орнаменту, пташки, тва-рини, людини, сюжетної компо-зиції тощо).