До рога на Коломию, яка йде від Кременців веде по самих живописним місцям цієї частини Карпат. На річці Прут часто застрічаються водопади, скалисті обриви гір придають ландшафту фуровість. Біля села Микуличин, зліва дороги, стоїть невелика дзвіниця ХVІІІ ст. з дуже виразним силуетом. Несумнівно, що цей маленький шедевр зроблений талановитою рукою.

Невисокий відкритий нижній зруб дзвіниці охоплює широке опоясання на крантейнах, а над ним піднімається дуже низький, всього три бруси, четвірик. В йього покрівлю ніби врізаний двоярусний об’єм – “вісьмірик на чарівниці”. Аркада дзвонів, яка знаходиться у верхньому ярусі, накрита банею з енергійним, пружно обрамленим перехватом у основи і увінчаний ліхтарем.

В селі Ямна, тоже зліва дороги знаходиться храм архангела Михаїла і дзвіниця ХVІІ-ХVІІІ ст. Невелика дзвіниця, представляє собою композицію “четвірка на четвірці” форми її строгі, а силует сухий. Храм Михаїла в плані вирішений як рівнокінечний хрест – всі його зруби однакової ширини. І тому в його загальній конструкції важливе місце відведено боковим приміщенням. Хоча центральний квадрат дуже низький, а шатер його бані крутий, він добре в’яжиться з чотирма об’ємами, які залишилася. Дякуючи цьому в просторовому сприйнятті церква набуває пірамідний силует. Внутрішнє середовище храму тоже вирішено особливо – тут всі п’ять приміщень однаково просторі. Невеликий іконостас знаходиться в центральному зрубі, вишивка і старі ікони надають інтер’єру образ музею народного мистецтва.

Основні риси Покутських храмів – вони володіють кожний своїми особливостями – розмірами, пропорціями, силуетом, Різноманітні в побудові і в деталях творці, майстри в своїй роботі не повторюються, намагаються надати кожному витвору свій особливий образ.