Новим явищем в гуцульській різьбі є тематичні твори, присвячені важливим датам із життя радянсько-го народу.

Велику художню цінність має збірка творів заслуже-ного майстра народної творчості УРСР, майстра худож-нього випалювання І. Ю. Грималюка.

Колекція кераміки (понад 3 тисячі експонатів) пред-ставлена гончарними виробами з основних осередків керамічного виробництва: міст Коломия та Косів, села Пистинь Косівського району, селища Кути цього ж району. Унікальними є твори видатних гончарів XIX століття Петра Баранюка, Олекси Бахматюка з Ко-сова, Дмитра Зінтюка, Петра Кошака з села Пустинь Косівського району, які полонять багатством геометрич-них, рослинних та анімалістичних мотивів, композицій-них вирішень, колірним звучанням. Особливо цінна збір-ка кахлів та скульптури малих форм.

Музей має велику збірку творів видатної гончарки нашого часу П. Й. Цвілик, а також інших відомих на-родних майстрів — М. М. Тим'як, Ганни та Михайла Рощиб'юків, їхніх дочок — Розалії Ілюк, Стефанії Волощук та Орисі Козак, С. Т. Заячук, Н. В. Вербівської, М. Я. Волощука, Ю. О. Ілюка, М. В. Кікотя.

На Гуцульщині здавна розвивалася художня обробка металу та шкіри. Колекція цих видів народного мистец-тва Гуцульщини порівняно невелика — близько 700 експонатів. У збірці є чимало топірців, палиць, жіночих нашийних прикрас, прикрас для одягу, тобівок, поясів. Багатство композиційних вирішень, прийомів обробки цих виробів свідчить про великий талант народних май-стрів, їхню фантазію, вміння у простому відтворити прекрасне.

Художня обробка металу та шкіри розвивається і в наш час. У фондах та експозиції представлені твори ві-домих народних майстрів П. Ф. Харінчук, М. М. Медвід-чука, М. В. Вінтоняка, В. М. Петрича, І. Л. Миклащука, І. Ю. Тинкалюка, які, зберігаючи і розвиваючи традиції минулого, виготовляють різні предмети побутового та декоративного призначення, співзвучні з сучасними но-ваторськими тенденціями розвитку мистецтва.

Музей має багату колекцію писанок, які чарують роз-маїттям орнаментальних мотивів і композиційних вирі-шень, витонченістю розпису і колірним багатством. Вона нараховує близько двох тисяч творів, законсервованих способом, розробленим співробітниками музею Л. В. Кречковським та М. І. Боледзюк.

У музеї зберігаються унікальні збірки виробів з бісе-ру, сиру, ікон на склі, народного живопису, нумізмати-ки. З 1970 року в Косові працює Музей народного ми-стецтва та побуту, який став відділом Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини. Колекції його нараховують понад дві тисячі експонатів.

На традиціях народного мистецтва Гуцульщини плідно працюють випускники Косівського технікуму на-родних художніх промислів, які вдало поєднують у своїй творчості художні традиції з новаторськими пошуками. В колекціях музею представлені високохудожні декора-тивно-орнаментальні й тематичні твори колишніх ви-пускників, нині відомих майстрів І. М. Савченка, О. І. Іщенка, М. Ю. Федірка, О. С. Хованця, Г. Я. Киви, В. В. Аронця, В. Ю. Стрибка, В. І. Джуранюк, Василя та Олек-сандри Швеців, Ярослава та Євгенії Зарицьких, Яросла-ва та Людмили Прокопиків, М. І. Книщука та Р. В. Довганюка.

Збирання експонатів, комплектування фондів посідає важливе місце в роботі колективу наукових працівни-ків музею, які щороку вирушають в експедиції по гірсь-ких селах. В минуле десятиріччя музей поповнився більш ніж двома тисячами експонатів, зокрема, зібраними на Гуцульщині на початку XX століття відомим українським художником-передвижником В. К- Розвадовським. 1923 року ці вироби експонувалися на першій сільськогоспо-дарській та кустарно-промисловій виставці СРСР. Через шістдесят років вони були передані музею дочкою ху-дожника Т. В. Розвадовською.

Протягом останніх років музей зібрав цінну колекцію одягу, ткацтва, вишивки Городенківського та Снятин-ського районів, які зараз широко використовують майстри Коломийської художньої майстерні.

Колекції музею постійно вивчають сучасні народні майстри, художники легкої, текстильної промисловості, театрів, працівники кіно та телестудій. Музей став своє-рідною школою для навчання студентів художніх закла-дів. Часто на базі музею проводиться практика студен-тів Косівського технікуму народних художніх промислів, Вижницького училища прикладного мистецтва, Львів-ського інституту декоративного та прикладного мистецтва, а також уроки з народознавства для учнів шкіл міста і району.

Багаті фонди дають можливість організовувати різні виставки в музеї та поза його межами. З 1960 року періо-дично влаштовується виставка «Народне мистецтво Гуцульщини», що експонувалася в Ташкенті, Новгороді, Ризі, Тарту, Одесі, Донецьку, Запоріжжі та інших міс-тах і селах країни. Виставка «Традиції та сучасність у творчості члена Спілки художників Г. Г. Вінтоняк» експонувалася в Ленінграді, Києві, місті Бендери Молдав-ської РСР. У залах музею експонувалися виставки «Одяг Гуцульщини та Покуття», «Гуцульські пояси», «Народне мистецтво Коломийщини», «Творчість родини Шкрібляків» та ін.

Особливо цінною і великою є збірка різьбленого де-рева. Вона налічує близько трьох тисяч експонатів дорадянського та радянського часу. Вивчаючи і досліджу-ючи колекцію, можна простежити еволюцію розвитку різьби на Гуцульщині протягом трьох століть.

Багатою за формою та орнаментикою є колекція ар-хітектурних деталей, меблів, сільськогосподарських зна-рядь, предметів побуту, музичних інструментів. Плоскою та тригранно-виїмчастою різьбою декорувалися на Гу-цульщині одвірки дверей, сволоки у світлицях, мисники, жердки, ярма для волів. Майже завжди орнамент архі-тектурних деталей складався з двох шестипелюсткових розет та кількараменного хреста, що творить центр ком-позиції.

В музеї зібрана ціла колекція сволоків, серед яких вирізняється сволок з села Білоберізки Верховинсько-го району, виконаний 1836 року талановитим май-стром Данилом Еколюком. Геометрична орнаментика його, архітектурні, культові (розети, хрести) та аніма-лістичні мотиви — птахи, дерево життя, русалки-берегині — були своєрідними оберегами,