Ораторське мистецтво, риторика

«Чтобы речь имела успех, надо: 1) завоевать внимание слушателей

и 2) удержать внимание до конца речи».

А.Ф.КОНИ

Риторика – це наука про закони управління мисленномовленнєвою діяльністю, тобто про закони які визначають ефективність цієї діяльності. З давніх-давен риторику розуміють як науку про умови і форми ефективної комунікації. Як і кожна наука вона базується на законах. Основним законом є – закон ступеневої послідовності – основа ідеомовленнєвого циклу забезпечує йому систематичність і єдність мисленномовленнєвої діяльності, яка спрямована на підготовку та виголошення промов. Виділяють чотири етапи підготовки публічного виступу, які можна визначити як розділи риторики :

Інвенція

Диспозиція

Єлокуція

Меморія

Першим етапом є інвенція (лат. винахід, вигадка) формування гіпотез майбутнього виступу.

Натхнення приходить разом із зростанням обсягу ваших знань і роздумів. Якщо тема оволоділа вами, можливо, вона оволодіє й слухачами. Знайдіть пригодницьку жилку, інтри-гу, яка схвилювала б слухачів, пробудила відчуття переживання добра і зла.

Обирайте таке коло питань, підготовка до яких може дати вам більше знань, аніж ними володіють ваші слухачі: «Студентське самоврядування», «Розвиток сучасної української музики» .

Працюйте систематично, день за днем, наполегливо, постійно думайте над темою майбутнього виступу. Таким чином за тиждень ви створите ґрунтовну основу з фактів та ідей. Ге-рой Германа Гессе Сіддхартха на запитання, що він може, відповів: «Я вмію думати, чекати, постувати».

Підбирайте прийнятну тему.

Настрій публіки залежить від місця і часу. У побуті слу-хачі сприймуть як належне те, що в аудиторії здасться їм смішним, нудним або й шокуватиме. Тому мету і характер виступу повинен обрати сам оратор. Йому належить особливе право створити таку обстановку, яка підняла б присутніх над по-всякденною рутиною і спрямувала їх у привабливий політ разом з вашим духом, вашою думкою.

Враховуйте аудиторію.

Вибір теми. Насамперед тема повинна бути цікавою, достатньо важливою і зрозумілою для аудиторії. Щоб не схибити, ви-ступаючи зі своєю промовою, слід мати уявлення про рівень знань слухачів, їх освіту, виховання, заняття, вік і особливі інтереси. Взагалі, є багато тем, які можуть зацікавити всіх слухачів. Скажімо, рятування людей з палаючої багатоповерхівки чи гелікоптером під час повені, напевно, зацікавить усіх. Утім, майже кожний предмет, якщо його пояснити просто і конкретно, стане зрозумілим кожній аудиторії. Зазвичай незрозуміла не тема, а виклад її. З іншого боку, поняття сучасної світової організації (глобалізм), принципи оподаткування, досягнення сучасної медицини можуть бути зрозумілими навіть школярам за певного напруження і вміло підібраних оратором аналогій та прикладів.

Чи буде тема важливою і захоплюючою, залежить головним чином від:

а) основних інтересів аудиторії;

б) групових інтересів;

в) злободенних інтересів;

г) конкретних інтересів;

д) новизни теми;

є) закладених у ній елементів конфлікту.

Саме ці аспекти слід розглянути насамперед.

А) Основні інтереси, їх витоки вкорінені у питаннях життя і смерті, здоров'я, кохання, відносин із ближніми, грошей та власності, професії, кар'єри, слави, соціального статусу і престижу. Те, що зазначені питання важливі, відчутно з акції будь-якої аудиторії. Вибором теми і мети можна викликати в аудиторії відчуття безпосередньої небезпеки або уявлення про життєво важливі, невідкладні заходи. Погодьтесь, адміністратор, який починає з питання про оплату праці на підприємстві чи в установі на зібранні робітників і службовців, зустріне глибоке і зосереджене розуміння. Клас керівник на зборах батьків швидше порозуміється з ш якщо почне з успішності учнів. Ділових людей відразу зацікавить питання зниження поточних витрат і уникнення певних податків. Звичайно, не тільки особиста або матеріальна користь цікавить слухачів. Ми зазвичай мало замислює над вражаючими фактами щорічної загибелі десятків мільйонів людей від голоду і масових хвороб. А лекція вправного ( тора на цю тему може зустріти гарячу підтримку програм допомоги. Почуття справедливості й бажання позбавитись від зла — могутні людські спонукання.

Б) Групові інтереси. Ці інтереси аудиторії — найкраща основа промови. Коли значна частина групи готується практику за кордон, то розмова про особливі національні традиції, про можливість заробити під час практики, про спокуси і застереження буде вкрай цікавою й потрібною. Виступаючи у трудовому колективі, оратор може звернутися до питань хабарництва в місцевому самоврядуванні, про організацію дозвілля молоді, місцеві податки, стан навколишнього сере-довища тощо.

В) Злободенні інтереси переважно викликані поточним моментом: виборча кампанія, референдум, проблеми теле-бачення, епідемії, засоби боротьби з поширеними хвороба-ми (серцево-судинні, ракові, туберкульоз) тощо. Людей завжди хвилювали питання справедливої оплати праці, вчасна вип-лата заробленого. Важливо, що в зв'язку з актуальними про-блемами можуть бути згадані і предмети, які ніби явно не пов'язані з ними. Скажімо, практично будь-яка політична або економічна проблема країни може бути поставлена у зв'язок із загальними світовими проблемами. Історична ситуація давно минулих часів може відкрити уважному слухачеві багато цікавих роздумів. Питання моралі, релігії та літератури також завж-ди легко пов'язати з актуальними проблемами сьогодення. Якщо оратор займається страхуванням від пожежі, то хіба зайвим буде розповісти слухачам про засоби збереження майна від пожежі?

Г) Конкретні інтереси викликає все, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо. Подивіться, як ставляться люди до кон-кретних речей, що їх оточують: автомобілі, будинки, їжа, тварини, стихійні явища. Адже уся нескінченна кількість речей має безпосереднє відношення до нашої роботи, зручностей та розваг. Утім, багато конкретних питань були б надто вульгарними і дрібними, якби вони не зачіпали поняття, що мають моральне або загальне значення. Наприклад, питан-ня щодо того, повинна людина палити чи ні, більш серйозне і значиме, аніж питання про те, якої марки цигарки краще палити. При