У 2 тис. до н. е. Балканську Грецію заселили ахейські племена. Після загибелі Критського царства вони колонізували острів.

Ахейці створили цивілізацію, що стрімко розвивалася. Вони будували міста, і найбільшими політичними і культурними центрами до другої половини 2 тис до н. е. стали Мікени, Тиринф, Пілос. Ахейські міста були багатими, люди відважними. Вони воювали з багатьма племенами і робили походи на малоазійські міста. Один із таких походів союзу ахейських племен на Трою і став сюжетом гомерівської поеми. Ахейці шанували богів — Зевса, Геру, Афіну, Посейдона, Гермеса, і культ цих богів залишався стійким і після того, як у XII ст. до н. е. на Балканську Грецію з півночі прийшли балканські племена, які сильно потіснили ахейців, спалили міста, відтіснили вцілілих на західну окраїну Малої Азії, їхні нащадки зберегли пам'ять про героїчне минуле, розповідаючи дітям про військові походи і плавання критських кораблів. З таких розповідей, імовірно, і черпали аеди сюжети для своїх пісень. З них народилися героїчні пісні «Іліади» і неймовірні пригоди мандрівника Одіссея.

Сучасна історія й археологія стверджують, що вважати грецьку цивілізацію досконально вивченою не тільки рано, але й ненауково. Безліч питань ще чекають відповіді, нові археологічні знахідки змушують переглядати або взагалі відкидати звичні теорії. Уважне і копітке вивчення грецької міфології й мистецтва принесе нові багаті плоди, пінні для сучасної цивілізації.