Одночасно це був і період інтенсивного розвитку української культури. Незважаючи на вкрай несприятливі умови, викликані переслідуванням української культури з боку царизму, а на західноукраїнських землях – з боку цісарської влади, успішно розвиваються всі її найважливіші галузі: наука, журналістика, художня література, театральне, музичне, образотворче мистецтво.

Особливо високого рівня набула українська література, репрезентована іменами І.Я. Франка, Панаса Мирного, І.К. Карпенко-Карий, М.М. Коцюбинського, Лесі Українки, О.Ю. Кобилянської, В.С. Стефаника та інших видатних майстрів слова. Своє творчістю ці митці „остаточно вивели українську літературу на рівень великих літератур слов'янства, надали їй світового значення".

В загальному потоці національної культури не менш успішно розвивалося й образотворче мистецтво: скульптура, графіка, живопис.

Остаточно утверджується на реалістичних, демократичних позиціях українська графіка. Поряд з її традиційними видами – станковою і книжною, розвивається й графіка журнальна, зароджуються політичний плакат і карикатура.

Найвищого рівня серед образотворчих мистецтв набув в XX столітті український станковий живопис, який, поряд з літературою, став однією з провідних галузей національної культури.

Розділ ІІІ

3.1. Підхід до теми.

Відомо, що людина вибирає той вид діяльності, який їй найбільше вдається і до якого в неї лежить серце.

Я вибрала тему дипломної роботи:

“ГІРСЬКИЙ ПОТІК” – пейзаж.

Звичайно, я зважила наскільки складно буде виконати цю роботу у технічному плані, адже для цього необхідно мати не лише деякі навички, а добре володіти технікою малярства.

Я вважаю, що олійний живопис – це емоційний живопис, він тримиається на внутрішньому баченні світу людиною. Вона не копією не переносить дзеркальне відображення, а проносячи свій задум крізь роздуми, емоції і виплекує на білу широчінь полотна вже “свій” мотив, тобто людина втілює в роботі своє “я”. Можливо і мої роботи будуть відображенням мого внутрішнього стану – один раз спокійного, іншого разу –бурхливого, заперечливого.

Роботу не можна виконувати немаючи певних знань, теоретичних знань і практичної підготовки.

В першу чергу у роботі над композицією необхідно враховувати встановлені закони композиції. Звичайно, вивченню цих законів сприяє робота по вивченню типів і видів композиції в роботах великких майстрів. А саме пейзажів в Т.Г.Шевченка, О.Кульчицької та ін. Така діяльність сприяє не лише збагаченню знань, понять, але й допомагає в розвиткові творчого підходу в розробці завдання.

Головною метою є – визначення теми роботи і, яке образне вирішення вона набере в процесі роботи. Тому велике значення для цього має попередня робота на пленері, тобто необхідно зібрати весь вихідний матеріал, з допомогою якого формується подальший образ творіння. Звичайно, екскізи не є щедеврами творчої роботи, але не треба тут боятися невдач.

Отже, я починала роботу з начерків олівцем, невеличких етюдів, в процесі виконання яких велись пошуки найкращого композиційного вирішення; встановлення відношення і розташування основних мас:річки, та оточуючого середовища: дерев, кущів, неба, хмар і т.д.), переднього та інших планів.

З кількох короткочасних етюдів, зроблених з різних точок зору, в різний час дня, в різну погоду я вибирала найкращу і по композиції і колориту. На основі цих етюдів створювалась робота більшого формату з більш виписаними деталями.

3.2. Етапи виконання дипломної роботи.

Перед початком роботи над пейзажем з натури, потрібно було вибрати гарні краєвиди для змальовки етюдів. Велике значення при виборі точки зору має розприділення великих тональних мас. Силуети темних дерев на світлому небі, різні за тоном. Важливу роль при цьому відіграє освітлення.

Пошуки композиційного рішення, визначення пропорції, побудова, перспективи, знаходження тональних відношень – все це необхідні елементи в роботі над пейзажем.

Робота була етюдно виконана в декількох варіантах при різному стані, освітленні, в різних кольорових гаммах.

З ескізного матеріалу відбирались найбільш вдалі вирішення.

Працюючи в кольорі спочатку потрібно вірно виявити відношення кольору неба до відтінку землі, щоб передати силу загального освітлення і знайти кольоровий відтінок, пануючий в мотиві (зранку він буде один, а ввечері – інший, сірий дощовий день неможливо сплутати з золотистим сонячним полуднем).

Потрібно знайти “колір неба в кольорі землі”', Вирішуючи зелень, потрібно врахувати колір освітлення, повітря на середовище, можливі кольорові рефлекси – від неба, від сусідніх предметів, від землі, що надають листю кожний раз особливий відтінок.

Зелена маса крони зверху несе на собі рефлекси кольору неба, тіні бувають тепліші, коли освітлна частина ає холодний зеленувато-сріблястий відтінок. Листя, просвітлене променем сонця, буквально горить. Голубувате повітря зягчує всі відтінки. Потрібно пам’ятати про повітряну перспективу: те, що знаходиться далі прозоріше по кольору.

На колорит великий вплив дає колір неба, особливо тих частин, на які потрапляють його рефлекси чи відображення.

Велике місце в пейзажі займає зображення хмар, форми яких дуже різноманітні. І перш ніж писати треба добре вивчити їх структуру. Хмари можуть мати вертикальний і горизонтальний розвиток, розміщуватись у верхньому середньому чи нижньому ярусі. Треба звернути увагу й на те, що кожне дерево повинно мати свою кольорову і тональну характеристику.

В останній стадії роботи основну увагу зосереджую на кінцевому узагальненню тонових і кольорових відношень.

Робота в основному велась на пленері, малювала етюди. В дома лише підправлялися окремі місця, елементи пейзажу.

Висновок.

Пейзажний живопис є одним із жанрів образотворчого мистецтва, тому його вплив на формування естеичного смаку людини рівноцінний любому іншому засобу естетичності виховання. Як і інші засоби мистецтва (література, культура мови, кіно, музика) з допомогою яких здійснюється естетичне виховання особи, пейзажний живопис має свою мету і завдання.

Ця мета: виховання здібності повноцінного сприймання і правильного розуміння прекрасного в мистецтві і