Магістерська робота
Магістерська робота
Альфред Гарійович Шнітке - один з найяскравіших композиторів ХХ століття.
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………....3
Розділ І. Стильові та жанрові особливості творчості Шнітке…………………8
Розділ ІІ. Аналіз скрипкових творів за жанрами. Виконавські прийоми, особливості інтерпретації……………………………………………………….29
Розділ ІІІ. Особливості виконавської інтерпретації скрипкових творів композитора у творчості сучасних віртуозів…………………………….....47
Висновки……………………………………………………………………….. 66
Список використаної літератури…………………………………................ 71
Вступ
Альфреду Шнитке отведено высокое место в культуре ХХ века, в композиторской иерархии.
Альфред Гарриевич Шнитке – один из самых ярких композиторов ХХ века. Альфред Гарійович Шнітке - один з найяскравіших композиторів ХХ століття. Он оставил значительное творческое наследие в разных жанрах – симфонические и камерные партитуры, музыка для театра и кино, хоровые произведения. Він залишив значну творчу спадщину у різних жанрах – симфонічні, камерні та інструментальні твори, музика для театру і кіно, хорові твори.
Принадлежал А. Шнитке, как известно, к когорте, так называемых «шестидесятников», куда входили такие разные мастера как, например, Э. Денисов и С. Губайдулина, Б. Тищенко и С. Слонимский, Р. Щедрин и Р. Леденев. Належав А. Шнітке, як відомо, до когорти, так званих «шістдесятників», куди входили такі майстри як, наприклад, Е. Денисов і С. Губайдуліна, Б. Тищенко та С. Слонімський, Р. Щедрін і Р. Леденьов. «Шнитке вышел в "первый ряд" где-то позже Денисова. Среди мастеров своего времени Шнитке выделялся особым вниманием к трагической теме и драматическим эмоциям. Серед майстрів свого часу Шнітке виділявся особливою увагою до трагічної теми і драматичних емоцій. Воплощая значительные концепции, он постоянно обращался к созданию как симфонической, так и камерно-инструментальной музыки. Втілюючи значні концепції, він постійно звертався до створення як симфонічної, так і камерно-інструментальної музики. Как видим, в музыкальном шнитковедении нашел свое разрешение широкий аспект научных проблем, касающихся эволюции стиля композитора и избранных им средств выразительности.Належав
Принадлежал А. Шнитке, как известно, к когорте, так называемых «шестидесятников», куда входили такие разные мастера как, например, Э. Денисов и С. Губайдулина, Б. Тищенко и С. Слонимский, Р. Щедрин и Р. Леденев.Музичне виконавство посідає особливе місце у глобалізованій культурі сучасності. Усі новації в музичному мистецтві ХХ ст. – виникнення нового творчого напрямку – композиторської техніки, музичного інструментарію, тощо, насамперед виявлялись у музичному виконавстві і завдяки йому. Сфера музичного виконавства охоплює увесь простір музики.
Виконавське музикознавство, як відомо молода і особлива галузь музичної науки, що знаходиться у процесі інтенсивного формування, систематизації досліджень з питань історії та теорії музичного виконавства. Музичне виконавство іде у напрямку постійного зростання із притаманними йому виражальними засобами – артикуляційними, агогічними, тембровими, динамічними, темповими нюансами, різноманітними способами звуковидобування, не зафіксованими у нотному тексті.
Актуальність обраної теми полягає у відсутності праць, що висвітлюють виконавську інтерпретацію скрипкових творів Шнітке.
Ступінь дослідженості. Если судить хотя бы только по материалам научного сериала «Альфреду Шнитке посвящается…», то станет ясно, что основная проблематика в литературе формируется вокруг анализа разных жанров его наследия: предметом изучения уже становились симфонии («Седьмая и Восьмая симфонии Альфреда Шнитке как макроцикл [в контексте его творчества]» Е. Чигаревой, «О принципах отечественного симфонизма 80-х годов ХХ века: Шнитке и его окружение» И. Немировской, «Четвертая симфония А. Шнитке. Особенности драматургии и стиля» М. Томиной) и произведения для музыкального театра («Из истории создания оперы А. Шнитке "Жизнь с идиотом"» Е. Сысоевой, «"История доктора Иоганна Фауста" А. Шнитке: от кантаты к опере» С. Бевз), камерная музыка («О музыкальном времени в произведениях для скрипки и фотрепиано Альфреда Шнитке» В. Есакова, « FinОткрывает серию фундаментальных публикаций о композиторе работа В. Холоповой и Е. Чигаревой «Альфред Шнитке: очерк жизни и творчества» (105), где сквозь призму его деятельности были рассмотрены музыкальные проблемы современности.Відкриває серію фундаментальних публікацій про композитора робота В. Холопової та Є. Чигарьової «Альфред Шнітке: нарис життя і творчості», де крізь призму його діяльності були розглянуті музичні проблеми сучасності. УЦенно, что в книге представлен сжатый анализ всех произведений композитора, созданных на тот период времени. книзі представлений стислий аналіз всіх творів композитора, створених на той період часу з 1957 по 1986 років. Перед авторами стояло завдання розповісти про всі його на той час твори, виділивши найбільш важливі, торкнувшись період формування, становлення стилю.
Единственная биография Шнитке на русском языке была создана В. Холоповой в 2003 году. Єдина біографія Шнітке російською мовою була створена В. Холоповою в 2003 році. По признанию музыковеда это далеко не полный и, возможно, несколько субъективный труд. За визначенням музикознавця “це далеко не повна і, можливо, дещо суб'єктивна праця”. Недаром данную книгу автор определяет так: «Альфред Шнитке, каким я его знаю и каким я его вижу» (101, С. 5). Недарма дану книгу автор визначає так: «Альфред Шнітке, яким я його знаю і яким я його бачу» [46].
Заглянуть в творческую лабораторию композитора, соприкоснуться с его философскими и эстетическими взглядами позволила публикация в 2004 году теоретических работ самого Шнитке в книге «Альфред Шнитке: статьи о музыке» (113).Ознайомитися з філософськими та естетичними поглядами композитора дозволила публікація в 2004 році теоретичних праць самого Шнітке у книзі «Альфред Шнітке: статті про музику»
Уникальные материалы оставили те, кто фиксировал слово композитора на протяжении всей его жизни – А. Ивашкин и Д. Шульгин. Унікальні матеріали залишили ті, хто фіксував думки композитора протягом всього його життя - А. Івашкін і Д. Шульгін.
В книге «Беседы с Альфредом Шнитке» Книга «Бесіди з