Важную тему в своем труде «Годы неизвестности Альфреда Шнитке» затрагивает Д. Шульгин (116). Важливу тему в своїй праці «Роки невідомості Альфреда Шнітке» зачіпає Д. Шульгін. Книга звернена до часу становлення композитора і повідомляє важливі деталі витоків його творчості. Она выдержала уже два издания (1993, 2004), которые, скорее всего, будут не последними.

Труд Л. Степчковой – «Перелистывая страницы памяти» (86) – тесно связан с училищем имени Октябрьской революции, где четыре года познавал музыкальную науку Шнитке. Особо отметим воспоминания сестры композитора – Ирины Гарриевны Комарденковой-Шнитке, запечатленные в ее книге «По страницам семейного альбома Шнитке» (44). Особливо відзначимо спогади сестри композитора - Ірини Комарденкової-Шнітке, що відобразилися в її книзі «По сторінках сімейного альбому Шнітке». Книга, що виникла за ініціативою Шнітке-центру, дозволяє відчути атмосферу, в якій жив і виховувався юний Альфред, познайомитися з історією родини.

Регулярно поповнюють літературу про композитора публікації московського Шнітке-центру, який постійно випускає збірники серії «Альфреду Шнітке присвячується». Уже вышло пять изданий (1999 [3], 2001 [4], 2003 [5], 2004 [6], 2006 [7]) и их научный вклад очевиден.

Если судить хотя бы только по материалам научного сериала «Альфреду Шнитке посвящается…», то станет ясно, что основная проблематика в литературе формируется вокруг анализа разных жанров его наследия: предметом изучения уже становились симфонии («Седьмая и Восьмая симфонии Альфреда Шнитке как макроцикл [в контексте его творчества]» Е. Чигаревой, «О принципах отечественного симфонизма 80-х годов ХХ века: Шнитке и его окружение» И. Немировской, «Четвертая симфония А. Шнитке. Особенности драматургии и стиля» М. Томиной) и произведения для музыкального театра («Из истории создания оперы А. Шнитке "Жизнь с идиотом"» Е. Сысоевой, «"История доктора Иоганна Фауста" А. Шнитке: от кантаты к опере» С. Бевз), камерная музыка («О музыкальном времени в произведениях для скрипки и фотрепиано Альфреда Шнитке» В. Есакова, « Fin Якщо судити хоча б тільки за матеріалами наукового серіалу «Альфреду Шнітке присвячується ...», то стане зрозумілим той факт, що основна проблематика в літературі формується навколо аналізу різних жанрів спадщини композитора: предметом вивчення вже ставали симфонії («Сьома і Восьма симфонії Альфреда Шнітке як макроцикли (в контексті його творчості)» Є. Чигарьовой, «Про засади вітчизняного симфонізму 80-х років ХХ століття: Шнітке і його оточення» І. Немирівської, « Четверта симфонія А. Шнітке. Особливості драматургії та стилю» М. Томіна); твори для музичного театру («З історії створення опери А. Шнітке "Життя з ідіотом"» Є. Сисоєвої, «"Історія доктора Іоганна Фауста" А. Шнітке: від кантати до опери» С. Бевзи); інструментальні концерти (« Другий концерт для скрипки з оркестром А. Шнітке: до проблеми прихованих планів, прихованих смислів музичного твору »Л. Дячкова).

Як бачимо, в музикознавстві вже досліджений широкий спектр наукових проблем, що стосуються еволюції стилю композитора та обраних ним засобів виразності. Но есть тема, которая еще не становилась предметом специального исследования – семантика тембров в творчестве композитора, в частности, тембра фортепиано. Проте ще залишився цілий ряд проблем, які можуть стати предметами дослідження, одна з них - художньо-виконавський аналіз скрипкових творів Шнітке, що і є актуальністю даного дослідження.

Мета дослідження полягає в створенні цілісного уявлення про скрипкову спадщину Альфреда Шнітке на основі художньо-виконавського аналізу. Задля досягнення поставленої мети формулюються наступні завдання :

- висвітлити естетико-стильові засади творчості Шнітке ;

- систематизувати скрипкові твори композитора за стильовими напрямками та жанрами ;

- виявити особливості виконавської інтерпретації скрипкових творів Шнітке у творчості сучасних віртуозів;

Предметом дослідження : загальні тенденції розвитку скрипкової музики другої половини ХХ ст.

Об’єктом дослідження – скрипкова спадщина Альфреда Шнітке.

Методи дослідження - Науковою основою роботи є використання класичних методів дослідження, що склалися у музично-теоретичному та музично-історичному музикознавстві. Це зокрема, методи аналізу і синтезу, порівняльно-історичний і логічний аналіз, а також принципи системності при дослідженні скрипкових творів Альфреда Шнітке. Теоритичні та науково-методологічні засади наукової роботи засновуються на узагальненні результатів досліджень у галузях сучасної музичної теорії, музичного та скрипкового виконавства ( праці В.Холопової, Е. Чигарьової, І. Чернової, Л. Могилевської, А. Хайрутдінової, Д. Смірнової та ін. )

Теоритичну базу досідження склали праці: “Бесіди з Альфредом Шнітке” А. Івашкіна, “Альфред Шнітке” В.Холопової, Е.Чигарьової, “Композитор Альфред Шнітке” В.Холопової, “ Конец времени композиторов” В.Мартинова, “Виконавська динаміка у творчості сучасних композиторів” Н. Александровної, “Проблема професіоналізму в аспекті музично-виконавської діяльності” О.Романів, “Музика двадцятого століття” С.Павлишин, “Соната-метафора (до проблем інтерпретації віолончельної сонати А.Шнітке)” В.Сумарокової, “Музичне виконавство в ситуації постмодернізму ” І.Чернової, “Чужеродний артист” і “Обертони” Г. Кремера,. Окрім того, предмет дослідження передбачав звернення до широкого музично-інформаційного масиву, який складався із записів музичних творів, сучасної дискографії, відеофільмів, репрезентуючих творчість. Творчість Альфреда Шнітке і визначних музикантів-виконавців сучасності а також, інформації у критичних статтях, присвячених визначним музикантам-виконавцям постмодерної доби.

Наукова новизна. Вперше зроблено спробу дослідити виконавську інтерпретацію скрипкових творів композитора, взявши за основу творчість сучасних віртуозів.

Практичне значення магістерської роботи полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані у навчальних курсах з скрипкового виконавства. Також наукові результати дослідження можуть бути основою для подальшого дослідження скрипкового виконавства другої половини ХХ ст.

Структура роботи.