В музиці існує дві системи - діатонічна і хроматична. Тому всі інтервали теж поділяються на дві групи діатонічні і хроматичні.

Діатонічними називаються інтервали, що будуються на основних ступенях діатонічного звукоряду. До них належать всі великі, малі, чисті та тритони (в тому числі і ті, що будуються у гармонічному виді).

Хроматичними називаються інтервали, які утворені хроматичними ступенями. Це можуть бути два хроматичні ступені або один хроматичний, а другий діатонічний. До них належать збільшені і зменшені (за винятком тритонів), двічі збільшені, двічі зменшені, що утворилися в результаті зміни ступенів діатонічного звукоряду.

За характером звучання гармонічні інтервали поділяються на дві категорії - консонуючі і дисонуючі.

Консонансами (від лат. consono - відповідне звучання) називаються ті інтервали, які звучать узгоджено, благозвучно, звуки яких зливаються, доповнюючи один одного.

Консонанси в свою чергу поділяються на три види:

До абсолютних консонансів належать чиста прима і чиста октава (ч. 1; ч.8), до досконалих - чиста кварта і чиста квінта (ч.4; ч.5), а до недосконалих - велика та мала терція і велика та мала секста (в.3; м.3; в.6; м.6).

Дисонансами (від лат. dissono - нестройне звучу) називаються інтервал, які звучать різко, звуки яких не зливаються. До них належать мала і велика секунди, мала і велика септими, а також збільшена кварта і зменшена квінта (м.2; в.2; м.7; в.7; зб.4; зм.5).

Стійкими називаються інтервали в яких обидва звуки є стійкими і входять в тонічний тризвук, тобто будуються на І, III, V ступенях. Тобто це в.3, ч.5, ч.8 на І ступені мажору, м.3, м.6, ч.8 на III ступені мажору, ч.4, в.6, ч.8 на V ступені мажору.

Також м.3, ч.5, ч.8 на І ступені мінору, в.3, в.6, ч.8 на III ступені мінору, ч.4, м.6, ч.8 на V ступені мінору.

Нестійкими називаються інтервали в яких обидва або один звук нестійкий, тобто не входить до тонічного тризвука.

Енгармонізм інтервалів.

У рівномірно-темперованому строї кожен звук має три різних варіанти запису. Це виходить з того, що кожен звук має дві, енгармонічні заміни (за винятком соль дієз і ля бемоль, які мають по одній енгармонічній заміні). Енгармонічно-рівними називаються інтервали, що звучать однаково, але мають різну назву та запис. Тому підчас енгармонічної заміни інтервала незмінною залишається тонова величина, тоді як ступенева може змінюватись, а може не змінюватись. Є два види замін:

Пасивною є така енгармонічна заміна інтервалу, коли ні тонова, ні ступенева величина не змінюється. Пасивним енгармонізмом користуються для спрощення запису нот, що створює зручність їх прочитання.

Активною є така енгармонічна заміна інтервалу, коли при незмінній тоновій величині змінюється ступенева. Активна енгармонічна заміна змінює інтервал, зокрема змінює його фонізм (замість консонансу дисонанс) та стійкість (замість стійкого нестійкий), яким потрібно розв'язання. Слід мати на увазі, що енгармонічні інтервали звучать однаково лише на інструментах з фіксованою висотою звуків, таких як фортепіано. На інструментах з нефіксованою висотою звуку, таких як струнно-смичкові, духові інструменти та під час співу кожен інтервал звучить інтонаційно індивідуально.

Обернення інтервалів.

Оберненням називається результат перенесення нижнього звуку на октаву вверх, або верхнього звуку на октаву вниз. При оберненні виникає новий інтервал, який разом з початковим складає чисту октаву. Сума числових позначень кожної пари таких інтервалів дорівнює 9.

Прима обертається в октаву (1+8=9) Секунда обертається в септиму (2+7=9) Терція обертається сексту (3+6=9) Кварта обертається в квінту (4+5=9) Квінта обертається в кварту (5+4=9) Секста обертається в терцію (6+3-9) Септима обертається в секунду (7+2=9) Октава обертається в приму (8+1=9)

Сума тонів взаємообернених інтервалів дорівнює б. Так чисті інтервали обертаються в чисті, малі в великі, великі в малі, збільшені в зменшені, зменшені в збільшені, двічі збільшені в двічі зменшені, а двічі зменшені в двічі збільшені. Діатонічні інтервали обертаються в діатонічні, хроматичні в хроматичні, консонанси обертаються в консонанси, а дисонанси в дисонанси. Обернення складних інтервалів може відбутися одним з наступних способів:

1)один із звуків складених інтервалів переноситься на дві октави в бік протилежний його місце знаходженню(основа вверх або вершина вниз), а другий при цьому залишається на місці;

2)обидва звуки одночасно переносяться на одну октаву назустріч один одному. В обох випадках виникає простий інтервал.

Інтервали на ступенях натуральних ладів.

На основних ступенях натуральних видів мажорних і мінорних ладів зустрічаються всі діатонічні інтервали (чисті, великі, малі, тритони). Звуковий склад інтервалів у паралельних тональностях, взятих у натуральному виді, завжди однаковий, тільки ступені, на яких вони будуються, будуть різними.

Чиста прима в мажорі, так як в мінорі будується на всіх ступенях.

Мала секунда в натуральному мажорі розташована на III і VII ступенях, а в мінорі відповідно на V і II ступенях. Тому на ступенях мажорного і мінорного ладу є по 2 малі секунди.

Велика секунда в натуральному мажорі будується на І, II, IV, V, VI ступенях, відповідно, в мінорі на III, IV, VI, VII, І ступенях. Отже на ступенях натуральних ладів є по 5 великих секунд.

Велика терція в мажорі будується на І, IV, V ступенях, тобто на Т, S, D, а в мінорі, відповідно, на III, VI, VII ступенях. Великих терцій є по 3 в кожному ладі.

Мала терція в мажорі будується на II, III, VI, VII ступенях, а в мінорі, відповідно, на IV, V, І,