Досить помітно реагує на музику серцево-судинна система. Приємна мелодія приносить задоволення і створює гарний настрій. У цьому випадку сповільнюється пульс, посилюється скорочення серця, знижується артеріальний тиск, розширюються кровоносні судини. Якщо ж музика дратує, серцебиття частішає і слабшає. Під дією музики змінюється тонус м’язів, моторна активність. Той хто слухає мелодію, не тільки відтворює музичний ритм своїм руховим азартом, а й беззвучно наспівує її (перцептивна вокалізація). Причому в беззвучних скороченнях зв’язок точно відображається частота, гучність і тривалість сприйнятних звуків. Музична стимуляція зменшує час рухової реакції, покращує пам’ять і відчуття часу, пожвавлює умовні рефлекси. Музика чинить позитивний вплив на обмін холестерину. Вона здатна формувати загальний настрій, причому емоційне забарвлення образів, що виникаю.ть під час її сприйняття, різне. Це залежить від індивідуальних особливостей музичного сприйняття, ступінь музичної підготовки, інтелектуальних особливостей слухача.

Вивчення емоційної значущості окремих елементів музики, ритму, тональності, показало їх здатність викликати стан, адекватний характеру музики: мінорні тональності спричиняють депресивний ефект, швидкі пульсуючі ритми діють збудливо і викликають негативні емоції, м’які ритми заспокоюють, дисонанси порушують, консонанси - заспокоюють.

В клініці Чіказького університету експериментально доведена ко-ристь музики для пацієнтів, які чекають на оперативне втручання. Цілющою, знеболюючою виявилася музика не тільки в черевній хірургії, а також при лікуванні виразок шлунка і дванадцятипалої кишки. Особливо цілюще діє музика на тяжко хворих і старих людей.

Для полегшення болю або прискорення анестезії музику застосо-вують і стоматологи. У таких випадках вибирають, щоб музика була приємною, повільною і заспокійливою.

З 1993 року музикотерапія стала одною з найбільш популярних способів лікування у США. Так, доктор І. Шульман виліковує паці-єнтів, пропонуючи їм прослуховувати аудіокасету із звуками різних внутрішніх органів людини: серця, легень, шлунка, кишечника. На його думку, хворий організм, послухавши гармонійні звуки здорових органів, починає самостійно виздоровлювати [45,21].

П'ять аудіокасет професора психології Кіна Дичвайльда допомага-ють справитись із стресом, пригнічують роздратування і збуджують творчу енергію. Шість касет доктора Л. Макклауліна дозволяють досягти максимуму інтелектуальної форми за рахунок збалансування правої і лівої півкуль головного мозку.

Американські дієтологи і наркологи почали поставляти на ринок аудіокасети для зменшення ваги, проти паління і алкоголізму. В Інституті звукотерапії (штат Аризона, США) музика допомагає лисим чоловікам вирощувати волосся.

В Індії національні наспіви використовуються як профілактичний засіб у багатьох лікарнях. А в Мадрасі відкрився навіть спеціальний центр з підготовки лікарів-музикотерапевтів. Вони підшукали навіть спеціальні п'єси для лікування гіпертонічної хвороби і деяких пси-хічних захворювань, в лікуванні яких традиційна медицина часто безсильна[52,20] .

Найбільш корисний вид музичної терапії тоді, коли музику вико-нують пацієнти. Вона комбінує декілька бажаних результатів, відкри-ває прямий і легкий вихід скутим емоціям, відроджує яскраві почут-тя і будить свідомість.

Ще кращу лікувальну силу має музика, створена самим пацієнтом, який має талант. Колективне прослуховування буває двох типів: рецептивне і активне. Безладне прослуховування різної музики на-віть по радіо має позитивний ефект. У центральній лікарні Мілана хворим видавали навушники для прослуховування радіо — результа-ти виявилися блискучими. Інваліди стали настільки спокійними, що догляд за ними був значно скорочений. Друга корисна справа — навчання пацієнтів спільно співати в хорах. Широко застосовується музика в лікарнях США, особливо в палатах для військових і пси-хічних хворих.

Учені, провівши численні дослідження і експерименти, прийшли до висновку, що деякі мелодії дійсно мають сильний терапевтичний ефект[21,108-110] .

Від алкоголізму і паління в поєднанні з гіпнозом і голковколюван-ням виліковує „Аве Марія" Ф. Шуберта, „Місячна соната" Л. Бетхо-вена, „Лебідь" Сен-Санса, „Завірюха" Г. Свірідова.

Від неврозів і дратівливості рятує підбадьорлива музика П. Чай-ковського, О. Пахмутової, М. Тарівердієва, В. Івасюка.

Допомагає зняти стрес, сконцентруватися, ідеально підходить для усамітнених занять і медитації романтична музика, що створює відчуття вільного простору. Це твори Ф. Шуберта, Р. Шумана, П. Чайковського, М. Лисенка, Ф. Ліста.

Виразка шлунка зникає при прослуховуванні „Вальсу квітів" з балету „Лускунчик" П. Чайковського.

Для профілактики втоми слід слухати „Ранок" Е. Гріга, „Світанок над Москвою-рікою" (фрагмент із опери „Хованщина") М. Мусорг-ського. „Прощання з неволею" (фрагмент із опери „Запорожець за Дунаєм") С. Гулака-Артемовського, романс „Вечірній дзвін", мотиви пісень „Русское поле", „Пори року" П. Чайковського.

Від гастриту виліковує „Соната № 7" Л. Бетховена.

Як ліки від мігрені японські лікарі пропонують „Весняну пісню" Я.-Л.-Ф. Мендельсона, „Гуморески" А. Дворжака, а також „Америка-нець у Парижі" Джорджа Гершвіна.

Біль голови знімає прослуховування знаменитого полонезу М. Огін-ського. Нормалізує сон і роботу мозку сюїта „Пер Гюнт" Е. Гріга. Розвитку розумових здібностей у дітей сприяє музика В.Моцарта.

Ще корифеї медицини І. Семенов, С. Боткін, І. Павлов визначили незвичайну властивість музики, правильно підібраних мелодій, що полегшували перебіг численних хвороб. Відомий український психотерапевт О. Слободянин зі Львова стверджує : “Елегії, ноктюрни, колискові пісні сприятливо діють на хворих з різними формами депресії, при різноманітних психозах”.

Як показують дослідження в галузі музичної терапії, особливо чутливо сприймає музику серце, кровоносні судини. Мелодійні звуки можуть сповільнювати пульс, знижувати артеріальний тиск, знімати тривожні стани, роздратованість, головний біль та інші відлуння стресових буревіїв.

Незвичайну властивість музики помітили також психологи, композитори, письменники. Ромен Ролан стверджував, що музика Бетховена ніколи не була для мене абстрактною мудрістю. Завдяки її чарам у мої жили вливалася свіжа кров. Вона проникала у тіло, у всі його пориви і ставала моєю плоттю, моєю думкою : я черпав героїзм, що йшов на штурм, атакував