Отже, сучасна музикотерапія використовується як засіб впливу, як на психічний стан, так і на фізичний стан людини, і систематизуючи основні механізми цих впливів можна їх визначити як: психорегуляція, психокорекція, лікування і профілактика.

Розділ 2. Шляхи впровадження музикотерапії в роботу з учнями середніх класів національної школи

2.1. Огляд відомих методик використання музичної терапії в школі.

На даний час методика впровадження в умовах школи музичних впливів у всій їх повноті ще слабо обгрунтована. Лишаються не з’ясованими можливості української класики та народної пісні, як засобу музикотерапевтичного так і музикопрофілактичного впливу. Розробка нових методичних схем, котрі б теоретично обґрунтували механізми оздоровчої дії народних вокально- поетичних творів допоможе на практиці реалізувати евристичний потенціал цього фольклору в аспекті формування музичної культури школярів. Зазначимо, що музикотерапевтичні та музико- профілактичні впливи в системі заходів, котрі здійснюють вчитель музики та практичний психолог, як учасники психолого-педагогічної превентивної програми з організації здорового способу життя школярів, повинні створити єдину систему.

Отже, учасникам психолого-педагогічної і профілактичної програми, котрим доручена реалізація її музичної підпрограми, варто спершу уточнити методичну схему музикотерапевтичного впливу, яка буде покладена в основу їх роботи. Обравши певний вид музико терапії, як основу майбутніх заходів, бажано з’ясувати такі питання: «Яку музику будуть слухати учні? В якому співвідношенні в пропонованому їм репертуарі будуть представлені твори класичної, інструментальної та народної музики? В якій послідовності слід реалізувати музикопрофілактичні чи музикотерапевтичні впливи?

Спробуємо використати згаданий методичний прийом для орієнтовної оцінки ознак когнітивного стилю, які найчастіше характеризують, зокрема, народні вокально-поетичні твори. Нагадуємо, що перші спроби аналізу особливостей оздоровчого впливу української народної пісні засвідчили, що істотною ознакою її звучання є цілісність, синтетичність, надзвичайна мелодійність, вірогідно, що українським вокально-поетичним творам з погляду музикопрофілактичного підходу, притаманний переважно синтетичний, художньо-когнітивний стиль. Інакше кажучи, розгляд музичного сприймання як складової художнього спілкування дозволяє виокремити чітку окреслену характеристику української пісні, котра надалі може стати основою для конструювання музикопрофілактичних впливів на заняттях із школярами.Знаючи, як багато робить музика для поліпшення стану духу і тіла, сучасна людина, як і стародавні люди, котрі слухали священну Ліру Давида, може сподіватися на зцілення нею. Музика встановлює прямий контакт з відчуттями з глибин пам’яті й уяви та, оминаючи логічні та аналітичні центри, викликає фізичні реакції.

Енергія фізичних реакцій, включаючи звукову, етично нейтральна, тобто може бути використана і на благо, і на шкоду. В Стародавній Греції і Римі у студентів класичної філософії розвивали відчуття відповідальності для належного використання звукової енергії. Музику, що несла добре начало, ретельно відбирали для збереження хорошого самопочуття, чистоти і твердого характеру.

Актуальним нині є впровадження в практику роботи з учнями дитячої музикотерапії, її методів та прийомів. Тут варто згадати цікаву роботу М. Чистякової «Психогімнастика» (М.,1990). Опираючись на огляд літератури в цій галузі, авторка твердить, що за останні двадцять років відчутно зріс інтерес до форм і методів дитячої музикотерапії, зокрема з’явилися ґрунтовні праці зарубіжних авторів (Р.Бенензон,1973; Е.Коффер-Ульрих.1971; К.Швабе,1974 та інші).На особливу увагу заслуговує книга німецьких учених Ю.Бюкнер, І.Медераке, К.Ульбрих «Музикотерапія для дітей» (Берлін,1982), у котрій докладно описуються різноманітні прийоми дитячої музико терапії, зокрема пантоміма та всілякі способи малювання під музику.

У цілому як у зарубіжній, так і вітчизняній терапевтичній практиці, оптимізуючий, лікувальний вплив спеціально підібраної музики на соматичне (див.:Євдокимова Ю., Мельниченко В.,1993,180) та психічне (див.: Карвасарський Б.,1985,124) здоров’я людини є загальновизнаним. Наприклад, особлива ефективність музичних впливів помічена в процесі лікування стоматологічних, кардіологічних і хірургічних пацієнтів.

У сучасних розробках вітчизняних учених із питань емоційної регуляції навчальної діяльності неабияке значення надається розробці прийомів, спрямованих на управління душевними станами школярів, зокрема засобів музичного впливу (О.Чебикін, А.Андрієвський та інші).

Зокрема, у дослідженнях А.Андрієвського визначаються основні прийоми музичного впливу стосовно до умов навчальної діяльності та здійснюється апробація різних програм функціональної музики для школярів. Цей учений, опираючись на загальновизнану класифікацію функціональної музики за видами впливу («зустрічна музика», «музика, яка супроводжує самостійну роботу», «музика відпочинку», «музика заключна»), пропонує найбільш адекватний в умовах навчальної діяльності поділ музики за трьома основними видами, що спрямовані на: а)посилення ефекту представлення дидактичної ситуації; б) підвищення комфортності станів; в) відновлення функціональних станів (Андриевский А.,1990,98).

У стислій формі огляд сучасного стану музичної терапії пропонується у книзі Б.Карвасарського «Психотерапія» (М.,1985) та колективній монографії за його редакцією «Групова психотерапія»(М.,1990). Учені визначають музичну терапію як вид естето- або арттерапії і вказують на можливість її використання як в індивідуальній, так і в груповій формі. Цей метод може бути представлений у вигляді рецептивної ( сприймання музики ) й у вигляді активної музикотерапії (лікування виконавством – вокалотерапія, хоровий спів тощо).

В умовах навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, де реалізуються психолого-педагогічні превентивні програми з організації здорового способу життя учнів, застосовують три основні види музичних впливів:

Музикотерапевтичні;

Музикофункціональні;

Музикопрофілактичні.

Особливу увагу приділяють саме музикотерапевтичним впливам, бо саме вони визначають основне спрямування роботи інших. Прийоми музикотерапії вже знайшли своє широке застосування в практиці надання психологічної допомоги населенню. Позитивний досвід, нагромадження у цій галузі показує, що в процесі психотерапевтичного впливу на особистість вдається помітно оптимізувати її самопочуття, збудити інтерес до життя, зокрема потяг до спілкування з оточуючими, поліпшити соматичне та психічне здоров‘я в цілому. Нажаль оздоровчі можливості музико терапевтичних впливів вивчені ще недостатньо. Основне завдання цього виду впливів у структурі превентивних програм з організації здорового способу життя школярів полягає в тому, що: по-перше, цілеспрямовано збагачувати акустичне