Ця мелодична схема передбачає врахування ознак подібності-відмінності когнітивного стилю композитора і слухача в процесі художнього спілкування. При цьому створюються основні умови для більш повного використання оздоровчих можливостей української народної пісні як засобу музикопрофілактики. На її основі виокремлюється чотири варіанти взаємодії когнітивних стилів учасників (когнітивний компонент творчого стилю композитора – когнітивний стиль слухача).

Б.Кіндратюк позначає основні етапи здійснення системи музико- профілактичних впливів у структурі психолого-педагогічної програми з організації здорового способу життя школярів. Система музико- профілактичних заходів, яка складає окрему підпрограму, реалізується в чотири етапи: підготовчий, спеціальної діагностики музикопрофілактики і підсумковий. Він докладно описує зміст роботи на кожному із цих етапів до участі в який варто залучити вчителів музики і образотворчого мистецтва, практичного психолога і шкільного лікаря.

2.2. Стимулюючий і оздоровчий вплив музики.

Музика є своєрідним емоційним маятником нашого настрою, джерелом наших емоцій та почуттів, яка відзначається могутнім стимулюючим і оздоровчим впливом.

Сприйняття музики – це складний психічний процес. Психологи та музиканти визначають, що загалом він вписується між двома полюсами. З одного боку – це елементарне акустичне сприйняття звукових сигналів, як щось таке, що ми чуємо і що діє на органи слуху, а з іншого, - це процес пізнання уявленого художнього змісту в музичній матерії.

Так само як і в живописі в музиці є свої секрети, що надають емоційного характеру сприйняттю. Ця своєрідна емоційна мова музики (іншими словами, модальність) складається з висоти звука, тембру та динаміки, тривалості пауз, гармонійного звучання. Отже, сприйняття музики – це складний емоційний, чуттєво-інтелектуальний процес пізнання, оцінки і переживання даного твору.

Формування повноцінного музичного сприймання вимагає розвитку емоційної сфери дітей, художньо-творчої активності, здатності до розуміння і переживання музики, збагачення естетичного досвіду тощо. Ефективність цього процесу значною мірою визначається якістю педагогічного керування, яке має спрямовувати на створення оптимальних умов для музичного розвитку особистості, забезпечення глибокого осягнення учнями змісту музичних творів, єдності змістовної й процесуальної сторін музичного виховання, міжпредметних зв’язків і взаємодії різних видів мистецтва, колективної та індивідуальної форм музичного навчання і спілкування. Саме тому в загальній проблемі формування музичного сприймання відомим педагогом О.Ростовським особливо виділена її важлива ланка – проблема керування процесом музичного сприймання. ЇЇ суть полягає у необхідності теоретичного і практичного дослідження залежностей процесу й результату сприймання музичного твору від педагогічних впливів і умов сприймання. Головним тут є питання про те, яким чином численні впливи, як організовані й передбачувані, так і стихійні. Непередбачувані, можуть сприяти або перешкоджати процесу музичного сприймання68,3.

Психорегуляція

Як і будь-який процес діяльності, в т.ч. і навчальний, має тенденцію приймати ритмічну форму. Вона особливо наочна там, де є звуковий супровід, ритм сигналів, які йдуть один за одним. По них ми можемо судити про рівномірність енергії, яка використовується людиною і просторову одноманітність його рухів. Власне таким ритмічним подразником є музика.

Музика виступає, як засіб для того, щоб відволікти людину від думок, що її турбують, а також як засіб для заспокоєння і навіть лікування. Велике значення відіграє музика як засіб боротьби з перевтомою.

Використання певної музики допомагає виконувати напружену розумову роботу, залишаючись водночас розслабленим і сконцентрованим.

Розслаблення, яке викликається певною музикою, підтримує здатність і готовність розуму до концентрування.

За дослідженнями доктора Лозанова, найкраще для цієї мети підходить музика в стилі бароко: твори Баха, Генделя, Вівальді. Розмір і ритм цих творів синхронізують розум і тіло.

Отже, музика може задавати певний ритм перед початком роботи, настроювати на глибокий відпочинок під час перерви(додаток 4).

Для стимулювання працездатності і навчання використовують ефективну музичну суміш. Вона допомагає створити і врегулювати настрій. Наприклад, під час роботи з книжкою як фон повинна неголосно звучати музика в стилі бароко.

На частих перервах вмикається голосна ритмічна популярна музика, оскільки вона стимулює фізичну активність. Ця музика допомагає створити піднесений настрій. Декілька хвилин такої перерви дозволяє дітям при відновленні занять швидко зосередитись на навчанні.

Проведені вченими спостереження над учнями з різною музичною підготовкою показали, що сильний фізіологічний вплив на організм здійснюють тільки добре відомі класичні і народні мелодії. Тому, використовуючи музику в якості допоміжного лікувального засобу, необхідно враховувати відповідні смаки окремих школярів. Наукові дослідження показали, що побудова більшості музичних творів великих майстрів підпорядкована чіткій математичній логіці, яка, звичайно ж, не усвідомлювалась геніями мистецтва в момент творіння. Конкретно, мова може йти про логіку, кількість і співвідношення довгих і коротких повторів. Сприймаючи музичний твір, слухач завжди створює, у своїй уяві музичну структуру, що паралельно розгортається, в основі якої лежать механізми випереджаючого відображення, коли кожний новий стимул не тільки очікується, але й активно запрошується зовні. Спів падіння очікування з реальним розвитком музичної фрази, за словами В.Лобзіна та М.Решетнікова і створює те прекрасне почуття задоволення, яке переважно характеризується як естетичне сприйняття.

Музичний твір, який повністю складається із вигадковостей («какафонія») також, як і нота, що безкінечно тягнеться, не тільки не викликає