На основі проведеного дослідження та аналізу музично-слухової практики, яка існує в СШ, можна рекомендувати ввести в практичну діяльність школи відповідні музичні програми із використання української класики та народної музики, враховуючи при цьому програмні вимоги щодо уроків музики.

2.3. Терапевтичний вплив музичного фольклору

У кожному музичному інструменті відтворення звуку відбувається за рахунок його джерела (звуку), вібратора, що визначає висоту звуку, і резонаторів, що надають тональні властивості. Наприклад, у гітари це, відповідно, пальці виконавця, струни і корпус гітари.

Наш голос може бути не тільки музичним інструментом великої сили, характеру і пристосованості, але, як і будь-який інструмент, одним з найдоступніших звукових ліків, чудовим засобом зцілення. Джерело голосу – видих легенів, вібратор – голосові зв’язки в гортані, а резонатори – повітряні порожнини і структури горла, рота, носа і синусоїдальних пазух.

Голос людини або звуки на основі дихання, на відміну від безлічі звуків, що виробляються нашим тілом (плескання в долоні. Тупання ногами, скреготу зубів і ін.), відображають не тільки його фізичний стан. Але і розумове, і емоційне, духовне життя. Так само, як душа пов’язує окрему особу з духовною єдністю людства, так і голос встановлює контакт між індивідуальною системою коливань організму і тією, що складає сітку коливань космосу, з’єднує найдрібнішу хвилю або частинку енергії з енергією Всесвіту.

У Багатьох релігіях світу дихання має на увазі дух, душу. Європейське слово ruach означає не тільки єдиний дух Всесвіту, який носиться над Землею, але і дихання Господа. За традицією. Що йде від староіндійських джерел. Дихання – це „прана”, „кі”, тобто життєва сила, що визначає голос.

Розуміння природи голосу, знання ефекту звуків, які він генерує, є наукою не тільки зцілення. Але і самопізнання.

Відкриття і звільнення голосу сприятливо діє на фізичне здоров’я. Розумовий і емоційний стан, зовнішній вигляд, соціальну впевненість і мистецтво спілкування. Навіть окремо вимовлений звук може робити масаж м’язових тканин верхньої частини тіла і примусити вібрувати органи, що знаходяться всередині. Вокал, релігійні співи, тонування мантр і спів молитов дозволяють і наблизитися до духовності, і відчути ії корисну дію на практичному рівні: зменшити біль, полегшити або зняти спеціальну напругу, підвищуючи при цьому життєву силу і стійкість.

Голос має не тільки терапевтичні, а й діагностичні властивості. Вслухаючись в нюанси власного голосу і голосу інших людей. Можна зрозуміти багато з аспектів здоров’я. Ознаки здорового голосу – різносторонність, чутливість, теплота і чистота тону: голос повинен бути чистим, яскравим і відкритим, без слідів примусуабо напруги. Крім того, здоровий голос володіє достатком життєвої енергії, здатності долати труднощі, розчарування й біль.

Допомогти розпізнати проблему може не тільки характерний звук самого голосу, але і стан здоров’я голосових органів. Наприклад, хронічні ангіни можуть бути результатом тривалого конфлікту з кимось із близьких, навіть якщо дисгармонію приховувати і не визнавати.

Для тих, хто слухає з істинною увагою, голос може також розповісти, як ми справляємося з різними етапами життя і процесами розвитку і дозрівання.

Страх перед дорослішанням, емоційними потребами і відповідальністю дорослого життя виявляється в дитячому голосі і дитячій артикуляції, здатних зберегтися і в зрілому віці. Хрипкий, переривистий голос „маленької дівчинки” – характеристика жіночого кокетування, так само, як і лаконічні глибокі тони відповідного чоловічого еквівалента.

Відчуття марності і життєвого краху, які можуть супроводжувати старість, ясно помітні в апатичному і буркотливому голосі. Іноді посиленому поставою „черепахи”, за якої людина втягує голову в шию, тоді як плечі мають знаходитися нижче щелепи, аби голос звучав природно.

У 40-х і 50-х роках минулого століття декілька найкрупніших новацій в області терапії голосом були зроблені доктором Полем Дж.Мозесом, професором клініки мови і голосу факультету отоларингології Стенфордського медичного університету. Він вважав, що голос – основна форма вираження індивідуальності. Якщо уважно прислухатися до нього, иожна проаналізувати різні моделі поведінки. Простежити за ними і підібрати відповідне лікування. Подібно річним кільцям на зрізі дерева, інтонація, модуляції, інтенсивність й інші об’єктивні характеристики голосу дають простий ключ до аналізу історії життя і долі кожної людини.

Проводячи аналіз написаних на плівку бесід із різними людьми, Мозес навчився встановлювати медичний діагнос кожному пацієнту за його голосом. Грунтуючись на діапазоні і симетричності голосу кожної людини, на переважанні в ньому певних інтонацій, на тому, як голос виражає мелодику і ритм, а також на гучності, чіткості, акцентах та інших змінних величинах, доктор Мозес побудував складну фізичну і психологічну модель (профіль) голосу. Як експеримент він одного разу провів аналіз особи підлітка тільки на основі запису його голосу. Результати вченого співпали зтим, що написали в історії хвороби психіатри, які оглядали дитину. „Голосова динаміка – точне і достовірне віддзеркалення психодинаміки, -зробив висновок П.Дж.Мозес.- Кожна емоція людини має своє вокальне вираження” Новаторська робота Мозеса з лікування шизофренії за допомогою голосу давно стала предметом досліджень багатьох фахівців.

Фольклорна музика, зокрема народна пісня, ще не стала предметом зацікавленого аналізу з боку спеціалістів, котрі займаються проблемами музикотерапії та музикопрофілактики. Відомо, що українська народна пісня має значні резерви музико профілактичного впливу, котрі використовуються в практиці роботи з дітьми в умовах навчального закладу, але ще не достатньо і не систематично. Оздоровча дія народних музично-поетичних творів може виявлятися, по-перше, у процесі урізноманітнення акустичного середовища школи ( не прямі впливи ); по-друге, у ході розвитку естетичних потреб, збагачення емоційної сфери, формування стресостійкості, як компоненту валеологічної культури ( прямі впливи