Музика буває корисною в конфліктних ситуаціях. Вона може згла-джувати гострі кути, пригнічувати агресивність і, таким чином, намі-тити перші кроки до розуміння.

Психологи полюбляють наводити такий приклад. Подружжя було на межі розлучення, про щось нестямно і розлючено сперечалося на кухні. І раптом молодша дочка у світлиці заграла на фортепіано. Це був Й, Гайдн — такий несподіваний, раптовий і пронизливий... Бать-ко і мати, немов прокинувшись і опам'ятавшись від жахливого гіпно-зу, декілька хвилин мовчали. У цей момент їх переповнили зовсім інші почуття .

Одначе більш надзвичайна музика у В. Моцарта: не швидка і не повільна, плавна і чарівна за своєю простотою. Цей музичний феномен так і назвали — „ефект Моцарта".

Популярний артист Жерар Депардьє відчув його в повній мірі. Юний Жерар приїхав підкорити Париж, слабко володів... французь-кою і до того ж заїкався. Відомий лікар Альфред Томатіс порадив Жерару кожен день, як мінімум по дві години... слухати В.-А. Моцар-та. „Чарівна Флейта" справді може творити чуда — через декілька місяців успіхи артиста були вражаючими.

В XIX столітті в монастирі Бріттані монахині виконували музичні твори для домашніх тварин. Вони помітили, що, прослухавши сере-наду В.Моцарта, корови давали в два рази більше молока.

Японці вияснили, що, коли звучить музика В.Моцарта в пекар-ні, тісто підходить у десять разів швидше. Найкраща горілка з рису, саке, виходить із дріжджів, які перебували під впливом музики композитора.

Відомо, що в Канаді струнні ансамблі грають твори Моцарта на площах міст, щоб упорядкувати вуличний рух і зменшити число аварій.

Отже, застосування музики з метою лікування постає перед фахівцями як одне із актуальних завдань, що потребує успішного виконання. То ж постає питання, щодо підготовки професійних музикотерапевтів, які на тлі уже відомих і своїх досліджень засновують школи, науково-дослідні центри музичної терапії, різноманітні товариства, з метою дослідження лікувально-виховного значення музики. Музичну терапію застосовують практично в усіх розвинених країнах світу, що сприяло формуванню різних музично-психотерапевтичних шкіл – шведської, американської, німецької, японської, китайської, російської, французької тощо. Кожна з них, взаємодоповнюючи одна одну, дали наукове обгрунтування цьому явищу і створили цілий напрямок у сучасній науці. Музикотерапія – це вчення, як працювати з підсвідомим розумом і впливати на нього на всіх рівнях: фізичному, емоційному, ментальному і духовному, що є ключем для створення збалансованого здоров’я і гармонійного розвитку особистості. Основним медикаментом лікування служить творчість композиторів і вдалий підхід щодо її застосування з боку спеціалістів. З усього вищесказаного можна зробити висновок, що музична терапія має великі можливості і перспективу розвитку у подальших досягненнях вчених, звідки великий результат практичної роботи – апробація теоретичного аспекту.

1.3. Сучасні напрямки розвитку музикотерапії

Феноменом музикотерапії свого часу зацікавилися й у нас в Україні. Зокрема, ще в середині 60-х років кандидат медичних наук В. Ткаченко з Ялтинського санаторію після багатьох клінічно-фізіологічних досліджень, запропонував цілу низку музичних творів для зняття різноманітних паталогічних станів організму.

В Україні музична терапія як предмет - офіційно не визнана, але музиканти, психологи, педагоги, лікарі у різних галузях використовують її лікувальні властивості. Факультативні навчальні курси музикотерапії читаються у Національній музичній академії України.

У цій роботі ми відзначаємо три основні напрямки терапевтичної дії які існують на даний час і використовуються на практиці:

психорегуляція;

психокорекція;

лікувально-терапевтичний вплив.

Перший напрямок – психорегуляція – визначається як довільна і цілеспрямована зміна окремих психофізіологічних функцій і психічних станів вцілому, які здійснюються самим суб‘єктом шляхом спеціально-організованої психічної активності. У широкому розуміння цього слова, психорегуляція означає один із рівнів регуляції активності живих особливостей, для яких характерно використання психічних засобів відбиття і моделювання реальності. При такому трактуванні поняття психорегуляція використовується для характеристики будь яких аспектів життєдіяльності, в тому числі ціле направлену діяльність і поведінку людини. Якщо звернутися до першого визначення цього слова, то формування і ефективність використання внутрішніх засобів діяльності по корегуванню власним станом виступають в якості моменту психологічного дослідження. В прикладних працях, направлених на оптимізацію станів людини (в навчання, спорті, при корекції патологічних стані ) проблема психорегуляції розглядається в зв‘язку із створенням спеціальних методів. У дослідженні М. П. Чепиги та С. М. Чепиги “Стимуляція здоров‘я та інтелекту” вперше комплексно висвітлюється проблема оздоровлення людини, стимулюючого впливу на навчання і працездатність енергетики музики. Книжка написана на чималому авторському досвіді із використанням найкращих світових досліджень з проблеми активізації інтелектуальних здібностей молодої людини завдяки невичерпним потенційним можливостям організму. У книзі розглянуто такі важливі аспекти активізації розумової діяльності людини в процесі навчальної діяльності, як використанням музики, запахів, кольорів та енергетики людини[87,2-10].

У своїй монографії “Народознавство та організація здорового способу життя школярів” Б. Д. Кіндратюк у параграфі “Музикотерапія, музико профілактика й українська народна пісня” обгрунтову положення про доцільність використання народної пісняі як засобу превентивного впливу в структурі психолого-педагагічних програм з організації здорового способу життя школярів. Народна пісня не лише допомагає збагатити акустичне середовище в умовах навчального закладу, а й здійснює відчутний позитивний вплив на самопочуття учасників педагогічного процесу, сприяє зміцненню стресостійкості дітей, а отже,