Для масового обладнання характерна підкреслена функціональність, де логіка функції і конструкції стає самостійною естетичною. якістю. Значну увагу приділено пластиці обладнання - округлені форми кутів, опор, кромок робочих поверхонь, Це дає эмогу краще зберігати предмети при транспортуванні і переміщенні, зменшує можливість травматизму в процесі експлуатації

У сучасних формах обладнання характерним є намагання максимально звільнити робочі поверхні від предметів допоміжмого характеру. Так, світильники, лотки для документів тедефонні апарати все частіше закріпляються консольно або на спеціальних полицях над поверхнею столу. Все це дає змогу правильно організувати робочий процес, не відволікаючи творчу увагу працівника від основних до другорядних питань.

2. Планувальне вирішення.

План конференц-залу до і після завершення проекту не змінений, оскільки я вважаю, що загалом площа і функціональні зони розподілені раціонально.

В плані зал являє собою майже квадратне приміщення 8.7х8.3м2 з одним заокругленим кутом і невеликим прямокутним виступом. Двері розміщені навпроти вікон. Одні двері ведуть із входу і коридору, що сполучений із заднім двором, а інші у допоміжне приміщення. Два вікна знаходяться у протилежній дверям стіні вони є досить великими і займають більшу площу стіни. Колона розміщена приблизно посередині являє собою несучу конструкцію.

На плані ми можемо спостерігати розташування столів: вони розташовані вздовж кімнати в напрямку вікон та оточені достатнім простором для руху людей. Перед вікнами розташовані столи для керівників, трибуна для виступі. Між ними і вікнами теж є прохід.

В плані конференц-зал розділений на три функціональні зони:

*прихожу ( з вішаками для одягу і підставками для парасольок);

*зону де буде розміщена основна маса людей;

* зона для керівного складу із трибуною для виступів.

Отож з дверей ми попадаємо в зону прихожої, де можемо скинути верхній одяг, далі прямуємо до столів, де розміщується більша кількість людей, зона для виступів і керівного складу знаходиться в глибині приміщення, навпроти вікон. На мою думку, досить вдале розташування зон в експлуатаційному плані. Розташування колони, дещо ускладнює рух, але ми можемо використати її вписавши в ряд столів, що зменшить функціональний дискомфорт.

Для руху людей вздовж приміщення я виділила достатньо місця між рядами столів і виділила простір між стінами і столами. А також невеличка площа перед трибуною і столами для керівників.

Загальний рух буде здійснюватись в напрямі вікон, тож і простір для руху розташований в такому ж напрямі. Від столу для керівників є доступ до трибуни і до залу, а також до вікон які, за потребою, можна використати як прожекторне полотно в такому випадку досить зручно можна маніпулювати зображенням. Доступ до трибуни забезпечує зручну і швидку передачу інформації, передачу документів для доповіді. Трибуна розташована таким чином щоб можливо було спостерігати весь зал і при потребі пояснювати матеріал ( зокрема на прожекторному полотні) а також вільний доступ до залу з однієї сторони і до загального столу з іншої.

Загалом функціональні зони розподілено раціонально і з правил безпеки і зі сторони функціональності, оскільки є прямий і зручний доступ до дверей з однієї сторони і до вікон з іншої, забезпечується хороший доступ до усіх куточків залу, а також послідовний функціональний зв’язок.

3. Композиційне вирішення

3.1 Композиційні засоби

В даному проекті я намагалась якомога краще поєднати композиційні засоби з системою освітлення і колірною гамою, а також відповідати стилю будівлі.

У практиці існують різні композиційні прийоми оздоблення інтер’є-
рів, які дають змогу створювати відчуття більшої висоти приміщення,
підсилювати ефект найбільшої ширини або глибини простору, підкреслювати відповідність інтер’єру з навколишнім середовищем і т.п. Наприклад, відчуття більшої висоти створюється при одному кольоровому вирішенні стін і стелі, тоді коли перехід від сін до стелі не фіксується кольором.
Рівневі збільшення висоти приміщення можна створити за допомогою підвісної стелі і освітлення, а також розміщення на стелі точкових джерел світла. Неосвітлена площа стелі не дає можливості фіксувати висоту приміщення, тому вмонтовані світильники сприймаються ніби пливучими
в повітрі.

Підвісні стелі можна використовувати в будь-яких адміністративних. приміщеннях, особливо у великих конторских, залах для на рад, конференц-залах, де це виправдано з точки зору освітлення, акустики, вентиляції, а також об’ємно-просторового вирішення інтер’еру. Відчуття збільшення висоти можна досягти вертикальним членуванням стін і, навпаки, зменшення висоти – горизонтальним членуванням. Так, широке і неглибоке приміщення можна візуально "поглибити" задопомогою продовгуватих членувань підлоги і стелі, вузьке і довге "розширити" поперечним їх членуванням. Такі прийоми часто зустрічаються, якщо потрібно збільшити пропорції кабінетів і приймалень. Розчленувати можна також за допомогою освітлення, розміщеного у площині підвісної стелі і направленого на стіни. Стіни у цьому разі, відбиваючи світло, ніби, розчиняються в просторі. Одним з ефективних композиційних засобів вирішення інтер’єрів є грамотне порівняння фактури, кольору та освітлення. Так, окремі виділені кольором чи фактурою стіни можуть бути центром комлозиційного вирішення простору. Вдале поеднання кольору і фактури допомагае підсилити декоративні властивості матеріалів, наприклад, поєднання “теплих” (дерево, тканина, килимові вироби) і “холодних" (скло, пластмаси) за своїм зоровим сприйняттям доповнюють один одного, створюють добрий зоровий ефект.

Отож все наше приміщення поділено на три зони: прихожу ( з вішаками для одягу і підставками для парасольок); зону де буде розміщена основна маса людей; і зона для керівного складу ( із трибуною для виступів). З дверей ми попадаємо в зону прихожої, де можемо скинути верхній одяг. Далі прямуємо до столів, де розміщується більша кількість людей, зона для виступів і керівного складу розміщена в