Твір “Ой у полі жито” Загальні відомості про твір та його авторів

Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.

Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.

Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти.

Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році.

Хоровий жанр: хор а сapello.

Відомості про життя і творчість композитора

Серафим Дмитрович Орфеєв народився 15 травня 1904 р. в селі Крутчинська-Байгода, Уманського повіту, Воронежської губернії.

З 1924 по 1928 рік навчається в Воронежському музичному технікумі по класу контробаса.

В 1932 р. закінчив музично-драматичний інститут, як композитор і педагог-теоретик.

З 1934 по 1941 рр. – асистент кафедри композиторів в Одеській консерваторії.

В роки Великої Вітчизняної війни командував артилерійським взводом, був тяжко поранений.

З 1945 р. живе в Одесі. Доцент кафедри композиторів, з 1951 р. – директор Одеської консерваторії. З 1951 р. – член КПРС.

Творчість: чотири квартети для фортепіано і скрипки, хори без супроводу на слова М.Лермонтова, І.Франка, А.Малишка, романси на слова Т.Шевченка, обробки народних пісень різних народів.

Літературний текст

В пісні “Ой у полі жито” розповідається про тугу дівчини за коханим, який загинув у бою з ворогами, за свободу свого Народу.

З самих перших рядків літературного тексту:

“Ой у полі жито, копитами збито,

Під білою березою козаченька вбито.”

ми бачимо, що йдеться про один з багатьох ратних подвигів українського козацтва, волелюбного і безстрашного у боротьбі з ворогом. З слідуючи рядків літературного тексту ми дізнаємось про нещасливу долю української дівчини, яка втратила коханого, яка полакує його на полі бою.

Автор тексту показує всю трагедію дівчини, яка зустрічається з коханим, але вбитим, весь її розпач, душевний біль втрати близької людини.

В пісні показано в образі дівчини – весь український народ, який на ті часи оплакував своїх батьків, синів, братів, вбитих ворогами. На прикладі дівчини автор тексту хоче показати окрему людську долю, на яку припало чимало нещастя, горя, а також покалічених доль, яких на той час було дуже багато.

Тема твору: змалювання трагічної картини – загибелі козака, та безмірної розпачі дівчини над тілом коханого.

Ідея твору: прославлення безмежної відданості і вірності рідній землі, аж до пожертвування життям в боротьбі за кращу долю свого народу.

Образи: образ дівчини-нареченої та образ вбитого козака.

Форма викладу: драматичний вірш.

Музично-виражальні засоби

Жанр твору: історичний, лірико-драматичний твір.

Форма твору: куплетно-варіаційна.

Характеристика мелодії

У обробці народної пісні С.Орфеєв використав тему народної пісні. Мелодія по характеру протилежна і наспівна, дуже добре піддається для розробки поліфонічної фактури.

В народній мелодії використані такі ритмічні вартості:

Голосоведіння мішане: замітне поєднання висхідного з низхідним.

Також трапляється і стрибкоподібне голосоведення:

Протягом всієї обробки композитор зберігає основне ритмічне зерно:

Ладові особливості

Вся мелодія постійно, без відхилень проходить у фа#-мінорі (opis-moll).

В середній варіації, гармонізуючи мелодію композитор використовує в акорді другу понижену ступінь, проте мелодія від початку до кінця проходить в натуральному мінорі.

Роз приділення муз.-тематичного матеріалу між хоровими партіями

В більшості випадків основна мелодія зберігається в партії сопрано, але так як фактура має підголосків стиль викладу, та основна тема на короткі моменти переходить в інші партії. Ось так проводить основну тему тенор:

В 22 такті тему ведуть баси:

Цікава тема роз приділення голосів відбувається в коді. Основна тема перегукується то в партії тенора, в партії сопрано, то в партії баса.

Ладотональні особливості

Весь твір проходить в одній тональності від початку до кінця фа дієз мінор (fis-mool). З допомогою гармонізації композитор використовує різні лади. Найбільше звучить fis-moll натуральний. У 18-21 тактах звучить фригійський лад.

Гармонічний аналіз

Отже, із вище поданих гармонічних послідовностей робимо такий висновок, що гармонія використана в даному творі проста. Функції переважають прості, в основному виді та в різних оберненнях.

Цікаво спостерігати, що протягом всього твору композитор майже не використовує домінантових функцій. Навіть в кінці твору каденція тагальна, без використання домінанти.

Характеристика фактури

В творі використаний мішаний стиль викладу. Є моменти, де використовується гомофонний стиль викладу, але в основному переважає підголоскові поліфонія, прикладом може бути 10-15 такти або коди:

Взаємозв’язок фактури із змістом

Всі засоби музичної виразності, які є в даному хоровому творі служать для глибокого відображення слів. Найбільш вагомий музичний засіб – тема. Як зазначилась, даний твір є однією з багатьох народних, відомих пісень, і має сумний скорботний характер і дуже тонко передає трагічні події того нелегкого періоду в історії нашої України.

В обробці С.Орфеєва мелодія набула великого збагачення, так як композитор дуже вдало підібрав фактурний виклад, гармонізацію твору, загальну музичну розробку в трьох варіаціях. За допомогою цього всього, дуже яскраво змальовується кульмінаційний момент: “Як підняла китаєчку, тай заголосила”.

Композитор дуже вдало написав коду. Вона звучить, як загальна розв’язка всіх драматичних подій. З допомогою підголосків, драматичний подій. З допомогою підголосків, драматичний подій, тема поступово “розливається” і зникає у невеселих, сумних роздумах.

Вокально-хоровий аналіз

Тип і види хору: хоровий твір написаний для мішаного чотириголосого хорового складу. В оригінальній партитурі є роздвоєння басової партії, в оранжированій партитурі роздвоєння хорових партій немає.

Діапазон:

Теситурні умови

В цілому слід сказати, що діапазон хорових партій в цілому творі вигідний. Композитор використовує в найбільшій мірі середню партитуру.

Сопрано. Якщо порівняти робочий діапазон