ПЛАН

Вступне слово.

Показ товару.

Музично-технічне засвоєння товару.

Розучування по партіях і частинах в залежності.

Розучування в зручному діапазоні, теситурі темпі, динаміці.

Робота над виразністю, образністю у виконанні і повторенні пройденого матеріалу.

Робота над виразністю, образністю у виконанні і повторенні пройденого матеріалу.

Розучування твору з хором можна умовно поділити на два етапи: засвоєння вокально-технічної сторони та робота над створенням художнього образу. Обидва аспекти тісно взаємопов'язані, складаючи єдине ціле.

На початку репетиції, особливо в тих випадках коли доводиться працювати над твором без супроводу, (в тих випадках, коли доводиться працювати над) необхідно дати колективу ладотональний настрій (проспівати з хором гаму у висхідному або в низхідному русі, інтервали, тризвуки, акорди з розв'язанням в основну тональність каданси тощо). При цьому студент-хормейстер повинен слідувати за правильним формуванням звука, чистотою інтонування, ансамблевою злагодженістю як кожної партії, так і всього хору. Далі рекомендується пояснити учасникам колективу зміст твору, розказати про композитора, його творчу стилістику, про автор атексту. Зробити це треа у цікавій та (доступній формі. Потім керівник ознайомлює хористів з музикою, програмуючи її на фортепіано два-три рази від початку до кінця та підспівуючи те чи інше місце. Окремо бажано дати характеристику інструментального супроводу, якщо такий є. Виконавські наміри диригента мусять бути не лише зрозумілі хору, але й викликати спів розуміння у співаків, захопити їх.

У залежності від кваліфікації хористі та від ступеня складності хорового твору існують його розучування:

по партіях.

усім хором.

Обидва способи мають свої привілеї та вади. В першому випадку забезпечується тверде знання кожним співаком партії, але випускається з уваги вокально-хоровий ансамбль. В іншому – учасники колективу набувають уваги ансамблевого співу, швидко орієнтуватися в гармонії обстановці, проте часто не всі беруть однаково активну участь у процесі репетицій. Тому в початковий період пропонується працювати по партіях або по групах, але тільки після попереднього осмислення твору всім хором.

Для того, щоб прискорити засвоєння дітьми пісні, вчитель повинен добре і своєчасно підкреслити дітям тотожні і зовсім однакові мелодичні звороти в пісні. Попередити дітей в цьому разі означає запобігти помилці, бо діти здебільшого намагаються ототожнити не зовсім подібні, щодо мелодії, побудови. Добре використати засоби графічного показу подібних і не зовсім подібних місць. Подібні можна підкреслити прямо. Дужкою, а змінені хвилястою лінією.

На вибір методичних прийомів при розучуванні пісні впливає на:

а) рівень музично-хорової підготовки хору;

б) зміст, характер, складність і фактура пісні;

в) мета розучування.

Проте варіантність прийомів при розучуванні пісні зовсім не свідчить про відсутність певних сталих художньо-педагогічних принципів, на які спирається методика розучування (матеріалу) репертуару з різноманітними дитячими хорами.

Велику роль у розучуванні пісні грає дидактичний принцип свідомості і активності навчання. Свідоме засвоєння пісні, активна і свідома робота над технічними засобами художнього виконання пісні, є обов'язковими, як обов'язковим є виявлення і формування дитячого ставлення до змісту, краси пісні, до її головної думки. Цей принцип повинен реалізувати на кожному кроні розучування у всіх різноманітніших прийомах учителя.

Підкреслюючи роль дидактичного принципу в розучуванні пісні, ми не знижуємо ролі інших – урахування вікових особливостей систематичності, правильного співвідношення художнього образу і техніки тощо.

При розучуванні пісні в дитячому хорі художня і технічна робота не відділенні, хоч можливо тимчасове вичленування одної і іншої. Технічна робота по засвоєнню пісні підкорена завданням художнього виконання.

Процес розучування пісні можна умовно поділити на чотири етапи:

Ознайомлення з піснею.

Засвоєння музичного і літературного.

Робота над технікою художнього виконання тексту.

Завершальна художня доробка.

Етапи ці умовні, бо вони не відокремлені один від одного. Так, при ознайомленні дітей з піснею, ми до деякої міри посуваємося в напрямку засвоєння пісні коли діти засвоюють пісню, вони в певній мірі оволодівають і технікою її виконання, тощо, але все ж таки в кожному етапі, є своя головна мета, яка виявляється в назві даного етапу. Головне завдання в назві етапу – ознайомлення з піснею, 2-го – засвоєння літературного і музичного текстів і т. ін. Отже, завдання першого етапу, щоб учням пісня сподобалась, зацікавила їх, викликала бажання розучити її, щоб учні зрозумілі в основному її головну думку, побудову тощо. Перший етап в свою чергу можна поділити на 3 частини:

а) вступну бесіду;

б) показ пісні;

в) бесіду після показу.

В другому етапі особливого значення набуває робота над правильним відтворенням інтонації і ритму. Подібно до того, як при засвоєнні літературного тексту велику Поль відіграє правильна вимова слів, так само при засвоєнні музичного тексту таке ж значення має відтворення інтонації і ритму. Отже вчитель весь час мобілізує слух учнів на усвідомлення мелодичних ходів (“широкі”), (“вузькі”), ладову завершеність чи незавершеність фрази, не допускає форсованого, напруженого звуку, що впливає на інтонування. Слідкує за диханням тощо.

Як, бачимо другий етап роботи над піснею зливається з третім – технічною роботою над художнім виконанням. Маючи у головне завдання – засвоїти з учнями літературний і музичний тексти, вчитель в той же час звертає увагу учнів на будь-які порушення елементарно правильного співу. Далі на третьому етапі він звертає особливу увагу на технічну сторону виконання.

Залежно від пісні і вокально-хорової підготовки класу чи хорового колективу повстають різні вокально-хорові завдання і, залежно від цих обставин, буде намічатись послідовність і прийоми в їх розв'язанні.

На основному етапі вчитель закріплює, відшліфовує набуті навички і знання, При цьому варто нагадати учням те основне, що характеризує пісню, її образи. Бажано, щоб учитель знайшов якісь нові