Під час розучування пісні доцільно додержувати такої по-етапності: 1) підготовка до слухання твору; 2) його сприй-мання; 3) попередня бесіда про пісню; 4) її розучування; 5) аналіз; 6) повторення. Для кожного етапу визначено певні завдання і відповідні методичні прийоми.

Готують до сприймання пісні методом розповіді або бесі-ди. Завдання підготовки — зацікавити дітей піснею та емоцій-но настроїти їх на сприймання музики. Водночас бажано не тільки повідомити дітям, що будемо розучувати таку-то піс-ню, а й зацікавити їх.

Іноді можна ознайомити дітей з історією твору, якщо во-на цікава для них.

Перед прослухуванням корисно запропонувати учням роз-казати потім, про що йдеться в пісні. Це спонукає їх уважно слухати твір, сприймаючи його загалом.

Готувати учнів до сприймання пісні можна також, озна-йомлюючи їх з віршованим текстом. Виразно прочитавши слова, учитель проводить бесіду про зміст і настрій твору, пропонує дітям охарактеризувати відповідну музику, що ви-никла в їхній уяві.

Демонстрування пісні має бути художнім, виразним. Мож-ливі різні шляхи: виконання пісні вчителем або учнями, під-готовленими заздалегідь, використання грамзапису. Бажано чергувати різні варіанти.

Після прослухування доцільно запитати дітей, чи сподо-балася їм пісня. Звичайно вони відповідають на це запитан-ня ствердно. Переживання позитивних емоцій, що їх викли-кав твір, полегшує його розучування.

У ході попередньої бесіди про пісню учні визначають її характер і засоби музичної виразності. Зміст розмови зале-жить від навчально-виховних завдань уроку, але за будь-яких умов слід звернути увагу на найважливіші засоби створення художніх образів пісні. Попередня бесіда сприяє розвиткові музичного мислення школярів. Вона має бути емоційною й короткою, щоб не пригасити бажання дітей розучувати твір.

Процес роботи над піснею зумовлений ступенем її склад-ності, характером, особливостями куплету. Бажано не витра-чати час на повторення тексту хором (це антихудожньо) і тим більше на запис дітьми літературного тексту; краще на-писати його заздалегідь на плакаті. Важливо організувати слов-никову роботу, тобто з'ясувати значення слів, які можуть бу-ти незрозумілими для дітей. Пісню звичайно розучують му-зичними фразами, складні фрагменти бажано виконувати за-допомогою вокально-хорових вправ.

У роботі доцільно урізноманітнювати методичні прийо-ми: «проспіваймо разом з фортепіано»; «а тепер самі»; «прослухайте, як я проспіваю»; «співають тільки дівчатка»; «а тепер тільки хлопчики»; «проспіваймо всі разом». Завдяки цьому діти неодноразово чують і відтворюють мелодію та й заняття урізноманітнюється.

Під час розучування пісні можуть постати труднощі з від-творенням ритмічного і звуковисотного малюнку мелодії. Щоб подолати їх, доцільно посилити аналітичний підхід: рукою показати напрям руху мелодії або проплескати ритмічний малюнок, іноді промовити літературний текст у ритмі пісні.

Звичайно пісню розучують протягом двох уроків, її ана-ліз, що доповнює й уточнює попередню бесіду, проводять на другому уроці. Повторюють пісню також на наступних уро-ках. Якщо твір подобається дітям, то в подальшому, коли він буде для них «пройденим етапом», його можна використати як вокально-хорову вправу. Нескладну пісню (або її фраг-мент) доцільно просольфеджувати.

Як показали спостереження шкільних уроків музики, ти-повими недоліками співу учнів молодших класів є відсут-ність наспівності, скандування кожного складу. Крикливий спів свідчить, що в дітей ще не розвинено художній смак, не виховано естетичне ставлення до співацького звучання. Як-що ці завдання не розв'язати в початкових класах, надмірно голосний спів буде звичним, і в подальшому учням нелегко усунути такі недоліки.

Тема уроку: Музика, що передає любов до рідного краю, до людей праці (IV чверть).

Виховна мета: пробудити почуття прихильності до рідно-го краю, виховати повагу до працьовитих людей.

Дидактична мета: закріпити вміння визначати характер му-зики й виразно передавати його в музично-виконавській ді-яльності.

Тип уроку — комбінований.

Завдання навчання

1. На матеріалі співацьких вправ формувати вокально-хорові навички (звукоутворення, дикції).

2. Закріпити знання про тоніч-ний тризвук.

3. Вміти визначити мелодію за нотним записом.

4. Закріпити знання про різні засоби музичної виразності, про відповідність музики й літературного тексту в пісні.

5. Вміти під час співу користу-ватися різними виконавськи-ми прийомами, передаючи відповідні емоції.

Завдання розвитку

1. Розвивати навички слухово-го контролю й оцінки влас-ного співу.

2. Визначати на слух, де в ме-лодії звучить тонічний три-звук.

3. Усвідомити звуковисотний і ритмічний малюнок спі-вацьких вправ.

4. Розвивати музичний слух і пам'ять зіставленням нових і знайомих поспівок.

5. Розвивати внутрішній слух шляхом зміни звуковисотного малюнка мелодій.

6. Розвивати за допомогою ритмічних рухів почуття метроритму, емоційну чут-ливість до музики.—

Добрий день, учні! Сьогодні ми продовжимо те-му «Музика, що виражає любов до рідного краю, до людей праці». Сьогодні — гарний весняний день, і в нас з вами прекрасний наст-рій! Такий, що хочеться співати! Усі приготувалися?

Почнемо з такої вправи:

Цю вправу співаємо кілька разів, стежачи за чистотою інтону-вання й додержуючи правил орфоепії.

Наступна розспівка складніша, будьте уважними:

До вокальних завдань додаємо розспівування одного складу на два звуки.—

Діти, я знаю, що в багатьох з вас добрий музичний слух. Спро-буйте визначити, в якій з цих мелодій є тонічний тризвук. Усі пам'я-тають, що це таке? Хто нагадає нам?—

Тонічний тризвук — це стійкі звуки ладу: І, III і V ступінь.—

У якій з цих мелодій чуємо тонічний тризвук?..—

Так, у другій, молодці. А хто може визначити за нотним запи-сом, де яка мелодія? (вивішую на дошці плакат з нотним записом обох вправ, діти виконують запропоноване завдання).

А чи можна переробити першу мелодію так, щоб у ній також був тонічний тризвук?

У процесі спільної роботи з'являються такі варіанти:—

Діти, а хто згадає, на яку