Найважливішим моментом у різноманітних досягненнях вокальної техніки співака, базою, на якій будується його технічна дозрілість, є чистота інтонації. Орган, який керує і контролює інтонаційну точність, є слух вокаліста. Отже, розвиток і виховання слуху – це одна з найістотніших передумов для досягнення вокально-ансамблевої техніки.

Робота над чіткою вимовою при співі вокалізів.

Співання вокалізів на голосні або із закритим ротом можна проводити так:

Співають тоніку, динаміку і верхню тоніку, тривалістю по дві долі в помірному темпі на одне дихання. Перед співом вокалізів слід показати, як треба правильно розкривати рота, виконуючи той або інший голосний звук.

Інакше кажучи, необхідно подбати про правильну артикуляцію голосних.

Голосна А. при її вимові рот розкрити настільки, щоб можна було поміж передніми зубами покласти великий палець ребром. Під час співання вокалізів або поточного репертуару треба всіляко дбати про подачу звука бездоганної інтонаційної точності і прийнятого тембру, вимагати так званого закритого звуку. Як це досягається – ні розповідями, ні описами не пояснити. Обов’язково слід практично показати закрити звук і так званий „білий”. Сприяти закритому звукової до деякої міри може держання підборіддя трохи вниз. Можна вказати ще один засіб для здобуття закритого звуку, а саме: спочатку подати звук (першу мить) затуленим ротом, а тоді, швидко його розтуливши, артикулювати потрібний голосний звук.

Голосний О. Губи трохи випнуті вперед

Голосний У. При його артикуляції губи сильно випнуті вперед.

Голосна І. Рот майже закритий, а губи трохи відтуляються від передніх зубів.

Голосна Е. Рот набуває положення напівусмішки. Цей часто артикулюють неправильно, отже при співі вокалізів чи взагалі при подачі якогось слова з наголошенням „е” треба бути дуже й дуже уважним. Вокалізи на голосні із затуленим ротом поступово ускладнюються. Від співання головних ступенів (тоніки, домінанти і верхньої тоніки) можна перейти до арпеджування маж.тризвуку і співу гам. Згодом вводиться спів арпеджованого домінант (7) акорду і його розв’язання – технічного тризвуку.

Цей момент треба використати, як початок виховання гармонічного чуття.

Всі вправи у вокалізах співають у спокійному темпі, а згодом набирають швидкого.

Через деякий час можна використати мінор, спочатку арпеджуючи тонічний тризвук і домінантсепт, а згодом і гаму всіх трьох видів (натуральний, гармонічний, мелодичний мінор).

Гами треба співати в різних розмірах і ритмах.

Наприклад:

Подані вправи можна співати, сульфеджуючи або локалізуючи на який-небудь голосній, або на складі: ма, ба, та, ту, і т.д.

При співання складів необхідно вимагати чіткої і твердої, з підкресленням, вимови приголосних м, б, д, т і т.д.

Гаму співають спочатку До мажор і До мінор, а згодом корисно співати гами тих тональностей в яких написано твори, що вивчаються. Дуже корисно співати елементарні секвенції. Взагалі у виборі початкових вправ надається широке поле для педагогічної винахідливості керівника.

Беручи до уваги склад хору, його особливості і вокально-технічну підготовку, можна вправи й вокалізи комбінувати на всі способи, маючи при цьому одну мету – виховати з співаків хору артистів-ансамблістів.

Список використаної літератури

К. Пігров. „Керування хором”.