Основна тема проходить в партії сопрано, але є також переходи з одного голосу в інший.

Починається твір, невеликим фортепіанним вступом. Сам вступ дає нам зрозуміти характер твору. Мелодія жартівливого характеру.

Далі вступають сопрано на першій долі такту, потім на другій половині другої долі вступають всі голоси разом.

Мелодія грайливого характеру. Це автор відображає за допомогою тексту.

Пізніше тема проходить в чоловічій групі, але недовго, тема знову повертається до сопрано.

Щоб найбільш точно відтворити думки героїв, їх роздуми, переживання композитор використовує мішане голосоведіння:

а) висхідне

б) нисхідне

Для мелодії твору найбільш характерним є такий ритмічний малюнок:

ЛАДОТОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Основна тональність твору “І шумить, і гуде” – до-мажор. Але в творі спостерігається перехід основної тональності в паралельну їй – ля-мінор. Це відхилення дає можливість краще зрозуміти слухачеві твір.

Але це відхилення звучить тимчасово – 8 тактів, потім знову звучить основна тональність твору-мажор.

ДЕТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГАРМОНІЇ

Як і у всіх українських народних піснях, гармонічна структура базується на основних ступенях народного ладу. Гармонічна мова твору дуже багата.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТУРИ

Для твору “І шумить, і гуде” характерний гомофонно-гармонічний виклад з елементами поліфонії. Фактура твору тісно пов’язана з його змістом.

Тут композитор використовує різноманітні музично-виражальні засоби, які допомагають розкриттю основної теми твору. Це і темп, динаміка, гармонія, ритмічний малюнок – все це допомагає композитору передати точніше і повніше характер і зміст.

ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ

Твір написаний для чотириголосного мішаного хору:

С, А, Т, Б.

В хоровій партитурі є місце, де зустрічається дівізі.

Це в 14 такті твору:

І в самому кінці твору:

ДІАПАЗОН ХОРОВИХ ПАРТІЙ І ВСЬОГО ХОРУ

Кожна хорова партія має певний діапазон. Даний твір має нескладні тесетурні умови. І тому повинну виконуватись легко і вільно.

В усіх чотирьох партіях С.А.Т.Б. використана середня тесетура, але частково і висока тесетура.

Тесетурні мови вигідні.

Всі хорові партії навантажені відносно свого робочого діапазон. Динамічні і тесетурні співвідношення пропозицій.

Акомпанемент української пісні “І шумить, і гуде” відіграє в творі дуже важливу роль. Він допомагає краще пережати основний задум композитора. Музика допомагає більш детально розкрити характери головних героїв твору, їх душевний стан, переживання, почуття. В акомпанементі зустрічаються форшлаги, тріолі, акценти та ін., що надає музиці витонченого характеру.

ОСОБЛИВОСТІ ІНТОНУВАННЯ

В інтонуванні особливих труднощів немає.

Партії навантажені відносно свого робочого діапазону. Але є в творі такі місця, на які диригентові слід звернути увагу. Тому що велику увагу потрібно приділяти інтонації і строю під час роботи з найголовніших елементів, які тісно пов’язані між собою і супроводжують один одного. Певна складність виникає при інтонуванні звуків, які утворюють стрибки.

Стежачи за чистотою інтонування при виконані твору слів не допускати ніякого відхилення від правильності інтонування кожного ступеня у відповідному ладі, підтягуючи їх звучання.

Твір написаний в мане орній тональності, тому ступені слід інтонувати: при русі вгору.

В творчі зустрічаються місця, де мелодія повторюється на одному звуці.

Такі місця потрібно співати з тенденцією до підвищення:

ОСОБЛИВОСТІ СПІВОЧОГО ДИХАННЯ

В творі використано як по фразове так і ланцюгове дихання. Прийом звуковедення legato і non legato.

ДИРИГЕНТСЬКО-ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ

Для правильного виконання твору диригент повинне володіти комплексом художньо-технічних навиків керівництва хором.

У творі “І шумить, і гуде” диригент користується дводольною схемою:

Твір починається трьохтактним фортепіанним супроводом. В 4-му такті на першу долю вступає партія сопрано. Перед рухом служить 2 доля третього такту. В цьому ж такті на другу половину другої долі вступають альти, тенори і баси.

Перед рухом служить в 4-му такті перша половина другої долі. Всі голоси крім сопрано ми тримаємо ще на першу половину першої долі 5-го такту. Далі на другу долю ставимо А, Т і Б і тримаємо їх до першої половини другої долі.

Знову на 2-гу половину другої долі співають А, Т і Б, ми їх затримуємо на першу долю 7 такту.

На 7 такті ми знімаємо чоловічі парті. В 8, 9, 10, 11 тактах співають лише жіночі голоси і в 11 такті на другій долі вступають Т і Б, а перед рухом служить перша доля.

Далі співають всі голоси до 15-го такту. В 15 такті на другій долі знімаємо жіночі голоси. А в 16 такті на другій половині другої долі знову вступають жіночі голоси (перед рухом служить перша половина другої долі). Жіночі голоси треба зняти в 17 такті на останній долі.

І вони знову вступають в 8 такті на другій половині другої долі.

Їх треба тримати доперши половини першої долі 19 такту.

Далі співають всі разом до 21 такту. В 21 такті на останній долі знімаємо жіночі голоси. В 23 такті вступають альти. Перед рухом до вступу служить остання доля 22 такту. В 24 такті вступають сопрано, замахом служить остання доля 23 такту. В 24 такті на другій долі на слові “гей” в партії сопрано ставимо стоячу ноту, до першої ноти 25 такту. Таким чином ми співаємо 1, 2 і 6 уплети.

3 і 4 куплети співаємо таким чином: в 28 такті вступають сопрано на першу долю, на кінець другої долі вступають альти, тенори і баси, передрухом служить перша половина другої долі.

І ці всі голоси ми тримаємо до першої долі 29 такту (ліга).

Далі в 29 такті на другій долі ми тримаємо А,Т,Б до першої половини другої долі 30 такту ( ). Далі співають всі голоси до 32 такту. В 31 такті на другій