побутових предметів та декоративних виробів. Необхідні інструменти: сокира, тесак, ніж, струг, різці та ін. Цими прийомами користуються не тільки теслі, а й столярі, бондарі, роблячи заготовки. Вирізування інколи поєднується з видовбуванням і переходить в об'ємне різьблення, часом сполучається з профілюванням.
Виточування - техніка обробки дерева і самостійна галузь народного художнього промислу (токарство). У процесі обертання дерев'яну заготовку на токарному верстаті обробляють пласкими і півкруглими долотами, фігурними різцями, гачками тощо. В історії токарства відомі такі конструкції верстатів: лучковий з почерговим рухом, ручний з поперечно-обертовим рухом, ножний обертовий, ножний обертовий з маховиком, механічний з кінним приводом, водяним, паровим, електричним двигунами. Поширення токарного виробництва в минулому було пов'язане насамперед із виготовленням дерев'яного точеного посуду.
Сучасні народні майстри й професійні художники широко використовують техніку виточування не лише для виробництва різноманітного посуду, а й при виготовленні жіночих прикрас, дитячих іграшок тощо. Ця своєрідна техніка дає змогу створювати нескінченну кількість пластичних художніх форм.
Висновок
Поштовхом до цієї роботи, мене надихнули експозиції Коломийського музею "Гуцульщина".
Мені дуже сподобалися роботи народних майстрів нашого регіону, а особливо ще мебель, яка прикрашала інтер'єр хат.
Сподобалась різьба, точені елементи, вишуканість форм і об'ємів, текстура і художнє рішення.
Вони враховують породу дерева, поєднують різні різьби інкрустації, інтерції?? між собою.
І тому я вирішив зробити на дипломну роботу крісло.
Спочатку ескізи були пов'язані з різними стилями з бароко, готикою, роккоко. Але накінці я зупинився на "модерні".
І пов'язав його з елементами гуцульсьогої різьби і ажурної різьби, також з точеними речами.
Для роботи я використав матеріал: дерево і дуб. Тому що він міцний, не боїться вологи і має прекрасну текстуру.
Інструменти для різьби - це різці, фу?ок, мечековидний і косяк. Виконав такі елементи, як розетка, копанички, зубці. А для ажурної різьби використовував електролобзик і ручну електрофрезу.
Для точених речей використав токарний станок СТД - 20 м.
Також використовував клей ПВА для склеювання шипів, ЛАК світлий столярний.
І в кінцевому результаті в мене вийшло крісло в стилі "модерн" з елементами гуцульської і ажурної різьби.
Список використаної літератури
1. "Декоративне прикладне мистецтво". С.А.Антонович, Р.В.Захарчук-Чугай, М.Є.Станкевич. - Львів, 1992.
2. "Художнє випалювання". Ю.Соколов. - Москва, 1987.
3. "Різьба по дереву та випилювання лобзиком". І.А.Славко, М.О.Захаров. - Київ, 1958.