МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ТЕМИ УРОКУ.

Тема: плетіння гачком. Інструменти і матеріали. Основні прийоми плетіння гачком. Ланцюжок з повітряних петель. Стовпчики без накиду і півстовпчики.

Мета: дати уявлення про плетіння гачком як один із різновидів декоративно-прикладного мистецтва у нашій країні. Оволодіти основними прийомами плетіння гачком.

Обладнання: готові вироби, плетені гачком, інструменти: гачок, лінійка, мотовило, інструкційні картки.

Хід заняття:

І. Організаційна частина.

Перевірка наявності учнів, оголошення теми, мети заняття.

ІІ. Подача нового матеріалу.

Одним із популярних видів активного відпочинку є в‘язання. Це хоч і клопітка робота, від замислу до його втілення проходить досить багато часу. Проте в‘язання приносить багато естетичної насолоди.

Плетіння гачком як один з різновидів декоративно-прикладного мистецтва у нашій країні відоме з давніх давен і з кожним роком все поширюєтьсят серед прихильників активного відпочинку.

Великою перевагою в‘язаних виробів над тканими є те, що їх можна розпустити, якщо необхідно, і перев‘язати. Основним інструментом для плетіння є зрозуміло, гачок. Гачки бувають короткі (12-15 см) для звичайного в‘язання та довгі (30-35 см) для так званого туніськоо в‘язання.

Розрізняють гачки з номерами залежно від товщини робочої частини – головки та стержня, що прилягає до неї. Так, наприклад гачок №2 має товщину головки й робочої частини 2 мм. Для в‘язання нитками різної товщини треба підбирати і гачок відповідних номерів.

На головці гачка з обох боків є підрізи. Глибина їх має бути такою, щоб нитка не зіскакувала з гачка під час в‘язання.

В‘язання любого узору починають з виконання ланцюжка, який утворює нижній край виробу. (керівник гуртка показує дітям технологічні картки по виконанню ланцюжка, а потім власноручно плете ланцюжок за допомогою великого гачка, грубої нитки, щоб діти могли добре бачити. Потім показує техніку виконання стовпчиків без накиду і півстовпчиків.).

ІІІ. Самостійна робота учнів.

IV. Індивідуальна робота керівника гуртка.

Керівник індивідуально підходить до учнів, виправляє помилки; якщо більшість дітей роблять одинакові помилки, то зупиняє усю групу і пояснює ще раз.

V. Аналіз зробленої роботи. Підведення підсумків.