Як правило, кількість кольорів робочого місця повинно обмежуватись трьома-чотирьма, бо велика кількість кольорів може призвести до розсіяння уваги. Із всіх кольорів один повинен бути головним і визначати основний колорит.

Шрифт - комплект літер, який відтворює будь-який алфавіт (латинський, український, арабський, грецький), а також цифри і знаки.

Шрифт - носій інформації, і при виконанні його, треба враховувати, що він виконує не тільки естетичну (передає настрій, закладений в ньому, містить в собі характер і деколи має національний колорит).

Для інформаційних стендів найчастіше використовують такі види шрифтів: рукописний шрифт, мальований, шрифт під трафарет.

Всі рукописні шрифти виконуються від руки різними інструментами: пензликами, плакатними перами, палочками, тушю або водяними фарбами в один захід.

Мальований шрифт на відміну від рукописного виконується не в один захід, з використанням таких інструментів, як рейсфедер, циркуль, лінійка, а також різноманітні пера і пензлики.

Мальований шрифт виконується послідовно: спочатку олівцем малюється контур кожної літери, потім обводять контур кожної літери фарбою з допомогою креслярських інструментів, а потім заповнюють площину літери фарбою.

Мальовані шрифти найчастіше використовують в стендах для написання заголовків.

В шрифтових роботах широко застосовують трафарети.

Трафарет являє собою аркуш цупкого паперу, картону з вирізаними літерами даного шрифта. Щоб виготовити трафарет, на аркуші цупкого паперу розмічають і викреслюють олівцем увесь алфавіт, після чого літери витинають. По трафарету можна працювати і олійними фарбами, що розширює сферу застосування шрифтів. Друкувати трафаретний шрифт зручно зрізаним пензлем, або поролоном.

Перш, ніж розпочати виконувати роботу, а саме стенд з історичною картою, я ознайомилась і повторила:

а) що являє собою стенд;

б) використання шрифта в оформительських роботах;

в) естетику кольору.

Після цього приступила до виконання стенда. Оскільки стенд повинен розміщуватись в якомусь певному середовищі, то я врахувала: колір стін, джерело штучного та денного освітлення, на якій висоті він буде сприйматись відносно точки зору, та все те, що було описано в попередніх розділах.

Підготувавши стенд для карти, а точніше погрунтувавши його водоемульсійною фарбою, я приступила до виконання самої карти. Перш за все я перенесла контури карти на ДВП. Потім з допомогою керівника карту вирізала і погрунтувала так само, як стенд (водоемульсійною фарбою, покривши кілька разів).

Створивши кілька варіантів тонального вирішення та порадившись з керівником я вибрала найдосконаліші і приступила до кольорового рішення. Пошук кольорів був надзвичайно цікавий. Перш ніж остаточно спинитись на чомусь конкретному я переглянула велику кількість літератури по оформленню інтер'єру, журнали, альбоми кольорів по оформительських роботах.

Визначившись із кольорами, почала уточнювати композицію стенду, враховуючи декоративне оформлення фону стенду (смужки по краях), плямове (для заголовку) та шрифтове.

Щоб робота на мастилась я виконувала все згори до низу. Якщо із загальним фоном було простіше, то з вибором шрифта трошки складніше. Справа в тім, що тут я повинна врахувати як виглядатиме шрифт тексту відносно заголовка, че не завеликий чи не замалий, щоб він був читабельний, а також, щоб все відповідало якомусь певному стилю.

Стенд, навіть якщо там розміщена "суха" інформація, повинен нести естетику, почуття міри, в чому б це не висловлювалось.

Як уже зазначалось вище є безліч варіантів, щодо виконання заголовка. Щоб він виглядав красиво, я писала його платкатним пером (текстовий шрифт). Бо такий шрифт сприймається швидше і його написання строге і чітке.

Коли стенд для карти був готовий, я приступила до завершення самої карти. Покривши карту синьою фарбою я нанесла кордон, коричневою лінією. Розмітила обласні центри і нанесла торгівельні шляхи пунктирною лінією темно-синього кольору. Штриховими лініями показала території, що увійшли до складу України та території української діяльності ХХ ст.

а) УНР доби Центральної ради;

б) ЗУНР.

Готову карту прикріпили на стенд. Виконавши стенд з історико-етнографічною картою України, дотримуючись всіх необхідних правил та законів оформлення саму основну роботу було завершено.

Останній штрих - безпосереднє розміщення в кабінеті історії Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету, по заздалегідь затвердженому ескізу.

Виконуючи стендове оформлення кабінету історії України Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету ім.Василя Стефаника намагалась використати загальні вимоги щодо оформлення навчальних приміщень. Старалась використати гармонійне поєднання кольору стенда і карти відносно стін кабінету, враховуючи, щоб вони були зрозумілі з першого погляду.

При цьому не забувала про графічну виразність шрифта, органічний зв'язок рисунка букв із змістом тексту, читабельність літер, цілісність композиції простору графічних форм, ритмічний ряд букв, єдність стилю та про колір, як засіб художньої виразності.

В процесі роботи я вдосконалила певні вміння, навички, досвід в оформленні інтер'єру. Робота була надзвичайно цікава, я почерпнула багато знань.

Література

1.И.Т.Волкотруб. Основы художественного конструирования. - Киев: "Вища школа", 1982.

2. А.С.Косяк, Н.П.Лесовой, В.П.Полежаев. Художественное оформление школы. - Киев: "Радянська школа", 1971.

3. В.Н.Кропотов, Н.В.Мажура. Отелочные материалы в интерьере. - Киев: "Вища школа", 1981.

4. В.П.Уренев. Архитектура предприятий общественного питания. - Киев: "Будівельник", 1981.

5. П.Е.Шпара. Техническая естетика и основы художественного конструирования.- Киев: "Вища школа", 1978.