готовий малюнок потрібно зменшити або збільшити, то роблять це за до-помогою розмірної сітки або епі-діаскопа. Спосіб із застосуванням розмірної сітки такий: аркуш із малюнком умовно розділяють на квадрати й нумерують їх, а на окремий чистий аркуш наносять таку ж кількість нумерованих квадратів, але менших (при змен-шенні) або більших (при збіль-шенні) розмірів: контури малюнка з квадратів оригіналу переносять на відповідні (за нумерацією) квадрати окремого аркуша.
Робоче місце — звичайний стіл або верстак, на який кладуть планшет. Виконувати маркетрі можна стоячи або сидячи, залежно від цього стіл чи верстак може бути нижчим або вищим. Розмір планшета залежить від характеру наступної роботи. Для невеликих орнаментальних робіт достатньо планшета 300х300 мм, для склад-ніших — 400х400 або 500х500, а для великих — до 1500х1500 мм. Для припасування шпону краще мати смугу 1500х400 мм.
При виконанні мозаїчних наборів наведемо прийоми, які не-обхідно засвоїти для одержання навичок.
1. Набір із абстрактних форм (квадратів, прямокутників, три-кутників) та інших геометричних фігур, з'єднаних між собою по прямій під лінійку (в квадраті 250х250 мм). Мета такого завдан-ня — відпрацювати прийоми різання ножем шпону різних порід деревини під лінійку, навчитися утримувати лезо ножа вертикаль-но, без нахилу вліво або вправо, виконувати елементи набору та щільно їх з'єднувати. Останнє особливо важливо, якщо такі на-бори виконують учні. Деталі од-ного розміру можна з'єднати й одержати набір для панелей, пар-кету, оздоблення дверей тощо. У цій роботі розпізнається колір, текстура, тонові переходи різних порід дерева.
Робити набір потрібно із за-лишків шпону. Набирати мозаїку можна від центра, нарощуючи вставки в один чи інший бік, вирівнюючи під прямим кутом ін-ший базовий бік, від якого від-мірюють 250 мм, а решту відрізу-ють. При наборі елементів мозаїки використовують їх вирівняні боки, щільно з'єднують і закріплюють клейовою стрічкою. Наступні під-кладають до перших і мітять но-жем кутові з'єднання. Потім під лінійку відрізують залишки.
2. Набір розетки в квадраті 60х60 мм. Шпон для фону — світлий бук. Для вставних еле-ментів — червоне дерево темного й світлого тону. Вирізують фон — точний квадрат, розкреслюють діа-гоналі й осі, циркулем проводять коло радіусом 25 мм. З'єднують точки перетину кола з осями. Далі вирізують під лінійку одну пелю-стку. Під фоновий шпон з гніздом вирізаної пелюстки підкладають шпони червоного дерева із зазда-легідь вибраним напрямком тек-стури. Ножем потрібно різати так, щоб лезо його щільно прилягало до стінки гнізда. Дотримуючись цього правила, необхідно зробити насічки по кутах. Олівцем зафік-совують місце вставки відносно фону.
Відклавши буковий шпон, під лінійку по зовнішній крайній лінії вирізують намічений ножем еле-мент набору. Потрібно різати так, щоб ніж притискувався до дереви-ни за напрямком волокон. Ви-різаний елемент вставляємо у гніз-до і скріплюємо клейовою стріч-кою, не закриваючи контури малюнка наступних елементів на-бору. Вирізуємо наступну пелюстку в такій самій послідовності. Вставляють їх почергово (або спочатку одного відтінку, а потім — іншого). Однакові елементи набору можна з'єднати у розетковий ор-намент.
З якого боку краще скріплю-вати клейовою стрічкою деталі на-бору — з лицьового чи зворотного? Дехто надає перевагу зворотному. Але практикою перевірено, що скріплювати гумірованою стрічкою краще з лицьового боку, тим паче, що набори великих розмірів пере-вертати дуже незручно: випадають або виламуються вставки тощо.
3. Виконання ромбовидної встав-ки після розкреслювання здійс-нюють у такій послідовності, як і елементи набору розетки.
4. Набір шахової дошки, або шахового орнаменту ("шахівни-ці"), з обкладанням фризу. На-різують по п'ять смужок із світлих порід дерева (бук, клен, береза) і чотири з темних (червоне дерево, горіх) відповідної ширини й до-вжини (наприклад, ширина — 10 мм, а довжину вибираємо з при-пуском 8-10 мм). Склеюють по всій довжині світлі й темні смуж-ки, що чергуються, клейовою стрічкою. Вирівнявши прямий кут, у поперечному напрямку відмірюють 10 мм і відрізують смужку, а потім знову відмірявши (позначають гострим кінчиком ножа), відрізують другу і посувають на один квадратик, щоб напроти світлого нижче лежав темний. Так продовжують до восьми квадра-тиків. Зайві клітини ліворуч і праворуч відрізують. Потрібно точно нарізати смужки, інакше не буде витриманий розмір (у нашо-му випадку — 80х80 мм). При з'єднанні двох смужок необхідно виміряти їх ширину. Якщо одна смужка ширша, то при вирізуванні наступної цю різницю потрібно знівелювати. Таким чином, не-значні розходження не будуть помітні. Але не можна це робити наприкінці набору, відрізуючи зайве з одного чи іншого боку. В цьому випадку буде помітна нерівність квадратиків. Обкладку поля "шахівниці" роблять чотирма нарізаними смуж-ками. Ширина першої (темної) смужки — 3 мм, а іншої (світ-лої) — 10 мм. Але потрібно до-дати ще припуск — кілька мі-ліметрів до країв по довжині. Спо-чатку приклеюють темні смужки (З мм) до сторін "шахівниці" так, щоб їх кінці виходили один за одного у накладку. Так само при-клеюють смужки (10 мм) фризу. Потім під лінійку їх прорізують по діагоналі. Набір "шахівниці" малих розмірів вимагає особливої точності й акуратності. В "ша-хівниці" більших розмірів малень-кі неточності не так помітні. Її можна використати для виготов-лення шахової дошки, шахового столика або як орнамент. Якщо "шахівницю" розрізати смугами по діагоналі, одержимо простий і виразний стрічковий орнамент із квадратиків і трикутників, якими можна обрамляти скриньку (шка-тулку), кришку стола, рами для картин (у наступному наборі) то-що.
5. Набір із переплетень пря-молінійних і криволінійних форм є етапом переходу від різання під лінійку до різання і пасовки шпо-ну від руки. Можна скласти
