У цій техніці особливо відомий французький мебляр Андре Шарль Буль (1642—1732), який виготов-ляв із синами художні меблі для королівського двору. Складні сю-жетні композиції виконувались у поєднаннях маркетрі, різьблення по дереву, накладок із позолоченої бронзи, міді, срібла, перламутру, цинку, олова, кістки, пластинок із панцира черепахи. Меблі Буля ви-возились у різні країни, в тому числі в Україну й Росію. Під впливом робіт цього майстра тех-ніка маркетрі ввійшла у творчість українських майстрів.

З середини XVIII ст. в техніці маркетрі оздоблюють меблі, декор стін, дверей. Високого художнього рівня досягає набірний художній паркет. Малюнок для нього ство-рювали архітектори на основі гео-метричних, а потім і рослинних мотивів, тобто планувався цільний "килимовий" твір. Малюнок із до-щечок товщиною від 5 до 15 мм набирали й наклеювали риб'ячим клеєм па щит із соснових дощок, а пізніше закріплювали на підлозі. Меблі, оздоблені маркетрі, замов-лялись переважно багатими людь-ми.

Відроджується маркетрі тільки у повоєнний період, зокрема з 60-х років, у тому числі в Україні. Вивчаючи роботи майстрів мину-лого століття, переймаючи досвід сучасних художників і зберігаючи водночас національні традиції, маркетрі починають займатися все більше майстрів-художників. Удо-сконалювалась технологія набору та його наклеювання, оздоблення. Ще раніше майстри наклеювали вирізані за малюнком шматочки шпону (кожного зокрема) на ос-нову із заздалегідь перенесеним малюнком. У б0-х роках почали користуватися клейовою стрічкою фабричного виготовлення, що спро-щувало і прискорювало виконання набору. Меблеві підприємства пе-рейшли на нову технологію — склеювання у гарячих гідравліч-них пресах, що поліпшило якість і швидкість цього процесу.

У другій половині 50-х років львівські художники Микола Смирнов та Іван Юклієвських ви-конують у техніці маркетрі складні тематичні зображення. По-силь Цимбал почав виготовляти у цій техніці оригінальні браслети, кулони, броші, пояси, намиста та інші прикраси для жінок.

Успішно розвивали маркетрі майстри-художники М. Курилич, А. Карпенко, А. Пономарчук та ін. У спеціальних навчальних за-кладах ввели у програму навчання техніки маркетрі. Організовано ви-готовлялися сувенірно-подарункові вироби на деяких меблевих фаб-риках і комбінатах. Маркетрі за-стосовували для оздоблення меб-лів, інтер'єрів (двері, підлоги, стелі, панелі, стенди), побутових предметів, для виготовлення бро-шок, кулонів, намиста тощо. У цій техніці виконували орнаментальні композиції, емблеми, написи, зоб-раження тварин, птахів, натюр-морти, а також самостійні декора-тивні твори: пейзаж, портрет, складні сюжетно-тематичні компо-зиції.

Переваги маркетрі. Порівняно з іншими видами художньої об-робки дерева маркетрі має пенні переваги. По-перше, це порівняно легке освоєння технічних прийомів виконання. По-друге, техніка не-дорога — для неї використовують-ся переважно відходи шпону, в яких інколи знаходиться найціка-віший матеріал для маркетрі: за-вихрення волокон (завилькува-тість), так звані синяви, сучкуватість. Важливо також, що вико-нання наборів маркетрі не вимагає складного обладнання робочого місця та великої кількості інстру-ментів.

Техніка маркетрі дає змогу виконувати композиції будь-якої складності — від простих зобра-жень в орнаменті до складних композицій. Суттєва особливість маркетрі полягає в тому, що така мозаїка дає гладку й рівну поверх-ню й, очевидно, її можна засто-совувати у тих випадках, коли різьблення неможливе або не ба-жане. Маркетрі довго і добре зберігається, особливо, якщо застосовувати стійкі до атмосферних впливів лаки; паркетний, поліефірний тощо. Опорядження можна оновити, відшліфувавши оздоблю-вану поверхню і знявши з неї шар лаку або мастики (поліефірний лак відшаровується дуже розігрі-тою праскою).