4.1. Механічна переробка.

Механічна переробка глини полягає в тому, щоб якнайкраще розрушити структуру глини, що створилась геологічно механічно перемішати глину з водою яка необхідна для формовки виробів та з тими добавками які необхідні за технологічним процесом.

Переробка глини здійснюється на вальцях грубого розмолу. Разом з грубим розмолом проходить механічне виділення каміних та інших матеріалів, які є недопустимі в глині. На другій стадії проходить тонкий розмол на вальцях.

Тонко розмолота глина подається в лопатковий змішувач для зволоження і одержування формовочної маси.

5.1. Формовка виробів.

Формовка виробів здійснюється стрічковими, штанговими чи кривошипошатунними пресами, або вручну чи іншими механізованими засобами, які використовуються в цій галузі. Крім наведеної схеми є ще й шлікерний спосіб одержання виробів наливним способом та інш. Сформовані вироби підлягають сушінню і випад.

5.2. Сушка виробів

Сушка виробів, як технологічний процес, необхідна для того, щоб обезводнити міцності. На практиці, в весняно-літній і осінній час користуються навісами і приміщеннями з приточно-витяжною вентиляцією для сушки виробів.

Великі підприємства круглорічної дії сушать вироби в спеціальних сушарках з приміщенням примусового руху теплоносія – нагрітого повітря. Процес сушки ведеться у відповідності з технологічним регламентом. Здійснюється лабораторний і візуальний контроль.

Вироби, які пройшли сушку проходять розблоковку. Вироби які мають дефекти після сушки вибраковуються, а якісні вироби направляються на глазуровання або на випал.

6.1. Глазуровання

Глазуровання це процес покриття сухих виробів спеціальною суспензією для придання виробу непроникливості та зовнішнього оформлення в певний колір чи орнамент.

Глазур це легкоплавний матеріал, який наноситься на поверхню виробу в залежності від тих завдань які необхідно досягнути цим процесом.

Глазурі наносяться на вироби способом напилення тонким шаром, способом окунання, способом змочування за допомогою кісточки та способом глазурного розпису. Часто приміняють комбінований спосіб.

Глазуровання надає виробам значної механічної міцності, стійкості проти атмосферного і хімічного впливу, робить їх щільними для рідини і газів; крім того глазур надає поверхням виробу красивий блиск та колір.

Глазурі бувають прозорі (без кольору та кольорові) та глухі (не прозорі).

Глазурі по хімічному складу поділяються на свинцеві; лужні; лужно-свинцеві та на основі бури та борної кислоти та інш.

Основою для приготування глазурі служить кварц та каолін.

Спеціальними компонентами є:

Свинцевий глйот, свинцевий сурік, борна кислота, бура, безводна кальцинована сода (вуглекислий натрій), поташ (вуглекислий калій), як замінники вживають калієву силітру (азотокислу сіль калію) та натрієву силітру (азотокислу сіль натрію), кухонну сіль (хлористий натрій), крейду, мрамор, окись цинка, польовий шпат та ін.

Складові частини глазурі дозуються і розмолюються з водою для одержання суспензії. Після висихання, зняття надлишків глазурі вироби ідуть на випал.

7.1. Випал

Випал – це процес теплової обробки виробів з метою одержання методом спікання міцних. Щільних і естетичних виробів. За своїм характером випал є складним фізико-хімічним процесом, який включає виділення залишкової вологи, процесів дегідратації глинястих мінералів, декарбонізації та ряду хімічних процесів з утворенням складних хімічних сполук на основі складників сировини. Процес випалу проходить від розігріву виробів від температури навколишнього середовища до необхідної температури випалювання 800-980 С та охолодження до температури навколишнього середовища. Випалювання ведеться в печах періодичної або безперервної дії.

Якість одержання продукції підлягає лабораторному і візуальному контролю. Браковані вироби знищуються і в ужиток не допускаються.

Література

Воробйов В.А. Строительные материалы. Москва, Стройиздат, 1971 г.

Горянов К.Э., Дубецкий К.Н., Васильков С.Г. Попов Л.Н. Технология минеральных теплоизоляционных материалов и легких бетонов. Москва, Стройиздат, 1976 г.

Григорович М.Б. Минерально-сырьевая база промышлености строительных материалов. Москва «Недра», 1972 г.

Мельников Н.В. Краткий справочник по открытым горным работам. Москва, «Недра», 1968 г.

Микитчук В.И., Лепа В.С. Руками сельских умельцев. Киев «Урожай», 1989 г.

Семчишин Мирослав. Тисяча років української культури. Київ, 1998 г.

Фрай П.С. Всесвітня історія. Лондон, Нью-Йорк, Штудгарт, Москва, 1994 р.