Зразок, малюнок чи схема повинні лежати на столі злів, а інструменти краще покласти справа, щоб зручніше було ними користуватися.

Необхідно пам’ятати, що ножиці повинні лежати із зімкнутими кінцями а голки та шпильки – знаходиться у спеціальній подушечці. Ними фіксують окремі вузли і фрагменти вироби і надають попередню форму плетеному полотну. Шпильки повинні бути довгими, щоб не загубились в положенні, і достатньо міцними, щоб не зігнулись. Після роботи їх необхідно покласти на місце (у пенал, коробочку, подушечку).

Матеріалом для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джгут, конопляний шпагат, тонкий дріт та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м’які і добре в’яжуться у вузли. Можна користуватися синтетичними нитками з нейлону і капрону. Такі нитки мають красивий вигляд, легко в’яжуться у вузли, добре фарбуються, але кінці їх швидко розпускаються. Тому, закінчивши роботу, у готовому виробі їх слід злегка обвуглити сірниками.

Для плетіння серветок краще використовувати нитку типу “Сніжинка”, “Ромашка”, нитки № 10. Настінні панно можна плести із сутажу, шпагату, лляної мотузки, круглої тасьми. Косинки, шарф, серветку комірці краще виплітати з товстих шерстяних ниток.

2.2. Технологічні особливості.

Перш ніж зав’язувати вузли, необхідно нарізати нитки певної довжини. Точний розрахунок довжини нитки зробити дуже важко і тому, що на кожний вид вузла витрачається певний відрізок нитки. І оскільки одною і тою самою ниткою плетуть одночасно декілька видів вузлів, то, звичайно, врахувати розхід нитки з точністю до одного сантиметра неможливо. Крім того, солід брати до уваги товщину і крутку нитки: чим товстіша і тугіша скручена нитка, тим більше її витрачається.

Після того, як нитки будуть нарізані, залишається подумати, на яку основу слід навішувати нитки для плетіння.

Основа може бути з тонкої або грубої мотузки, пучка ниток, а також дерев’яною, металевою і залежності від розміру виробу і його ваги. Іноді можна обійтися і без основи: достатньо скласти нитку вдвоє і кожну прикріпити за згин шпильками до робочої подушки.

Основа повинна бути ширшою ніж виріб, інакше вузли набірного ряду зсуваються з неї під час плетіння, особливо якщо вона дерев’яна, металева або пластмасова.

Визначають довжину твердої основи таким чином: спочатку узнають, скільки кінців ниток буде висіти на ні отім намотують на основу витків в два рази більше, ніж кінців (наприклад, якщо кінців 12, то витків повинно бути 24). Вкладають витки щільно один до одного. Потім їх розмотують, виміряють довжину нитки і добавляють до цієї довжини 10-12 см.

У ході плетіння щоб при плетінні довгі кінці не путались і не мішали в роботі, їх тимчасово укорочують. Роблять це по-різному. Самий простий і легкий спосіб – “метелик” кінець закріпленої довгої нитки (20 см) кладуть на долонь, а частину, яка залишилася намотують вісь міркою між великим пальцем і мізинцем. Коли довжина нитки стане зручною для роботи, вісь мірку знімають з руки із скріплюють посередині низинкою получився моточок – “метелик”.

У процесі роботи нитка свобідно витягуються з моточка. Для більш довгих ниток використовують шпульки, котушки або палички з кульками на кінцях.

Головною і обов’язковою умовою для всіх видів мотузок – міцність, інакше вони порвуться при зав’язування тугих вузлів, але якщо таке трапиться то мотузку можна склеїти. Використовують клей для тканин: БФ-6, ПВА, “Унікум”. “Марс”. Перш ніж склеювати, розплетіть кінці (3 см) і зріжте частину волокон, кінці, які залишилися, змастіть клеєм і з’єднайте, скрутивши пальцями по напрямку крутки. Кінці грубої мотузки не склеюють, а зшивають ниткою того ж кольору, що і мотузка.

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли – це робочі нитки.

Прикріпити нарізані нитки до планки можна кількома способами.

Перший спосіб. Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петлю до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо. Петля буде за двома кінцями ниток і утворить “замочок” знизу.

Другий спосіб. Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі. Беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку.

Два вільні кінці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитку. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює “замочок” зверху.

Третій спосіб. Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правив кінець мотка накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягується кінець нитки. Те саме робимо і з лівою ниткою.

Вчитися в’язати краще на товстих нитках ф 5..6 мм, бо на них краще видно утворення вузлів. Перші роботи теж краще плести з товстих ниток – ними легше плести. Пізніше, засвоївши техніку плетіння, можна використовувати тонкі нитки.

РОЗДІЛ 3

Методика і послідовність виготовлення виробу.

Для роботи потрібно 570 м мотузки товщиною 2,5 мм і планку довжиною 1 м.

Нарізати 95 ниток довжиною 6 м. Скласти кожну нитку пополам і навішати на планку способом 3.

Роз приділити нитки на три частини: по 15 крайніх для плетення бордюрів, всі інші для середньої частини панно.

Крайні бордюри виконуються мережкою з вузлів “фріваліте” та подвійних плоских вузлів. Мережку плести довжиною 1,5 м.

В середній частині роз приділити нитки по 5 і сплести 32 ланцюжки з подвійного