Однак, через недостачу засобів, Римський папа наказав йому відкласти роботу над гробницею і виконати спочатку розпис зводу Сікстинської Капели. Коли Мікеланджело повернувся до роботи над гробницею, він повторно розробив проект, намагаючись зробити його як можна менш дорогим. Він виконав деякі скульптури для гробниці, і в першу чергу саму прекрасну - Мойсея ( приблизно 1515 ). Мойсей повинний був стати центром композиції нового проекту. Зараз ця статую знаходиться в римській церкві Святого Петра у веригах. Мускулистий патріарх із тривожним поглядом сидить у неглибокій ніші. У руках його - скрижалі з Десятьма Заповідями. Його довга борода струменіє між могутніх пальців. Він дивиться вдалину, як би спілкуючись з Богом.

Дві інших чудових статуї, Скований бранець і Смерть Раба (обидві близько 1510-13 ) знаходяться в Луврі, Париж. Вони демонструють підхід Мікеланджело до скульптури. На його думку, фігури просто укладені усередині мармурового блоку, і задача художника - звільнити їх, видаливши надлишок каменю.

Часто Мікеланджело залишав скульптури незакінченими - або тому, що вони ставали не потрібні, або просто тому, що вони втрачали для художника свій інтерес.

Бібліотека Сан Лоренцо

Проект гробниці Юлія II вимагав архітектурного пророблення, але серйозна робота Мікеланджело на архітектурному поприщі почалася тільки в 1519 році, коли йому був замовлений фасад Бібліотеки Св. Лаврентія у Флоренції, куди художник знову повернувся (проект цей так і не був здійснений). У 1520-х роках він також розробив і витончений вхідний зал Бібліотеки, що примикає до церкви Сан Лоренцо. Спорудження ці були закінчені тільки через кілька десятиліть після смерті автора.

Мікеланджело, прихильник республіканської фракції, брав участь у 1527-29 роках у війні проти Медічі. У круг його обов'язків входили будівництво і реконструкція фортифікаційних зміцнень Флоренції.

Капели Медічі

Проживши у Флоренції протягом досить тривалого періоду, Мікеланджело виконав між 1519 і 1534 роками замовлення сімейства Медічі на зведення двох гробниць у новій ризниці церкви Сан Лоренцо. У залі з високим купольним зводом художник спорудив у стін дві чудові усипальниці, призначені для Лоренцо Де Медічі, герцога Урбіно і для Джулиано Де Медічі, герцога Немурского. Дві складних могили задумувалися як представлення протилежних типів: Лоренцо - особистість, укладена сама в собі, людина замислений, замкнутий; Джуліано, навпаки, активний, відкритий. Над могилою Лоренцо скульптор помістив алегоричні скульптури Ранку і Вечора, а над могилою Джуліано - алегорії Дня і Ночі. Робота над гробницями Медічі продовжувалася і після того, як у 1534 році Мікеланджело повернувся в Рим. Більше він ніколи не бував у своєму улюбленому місті.

Страшний суд

З 1536 по 1541 рік Мікеланджело працював у Римі над розписом вівтарної стіни Сікстинської капели у Ватикану. Найбільша фреска Епохи Відродження зображує день Страшного суду.

Христос, з вогненною блискавкою в руці, невблаганно розділяє всіх жителів землі на врятованих праведників, зображених у лівій частині композиції, і грішників, що спускаються в Дантове пекло (ліва частина фрески). Строго випливаючи власної традиції, Мікеланджело споконвічно намалював усі цифри оголеними, але десятиліттям пізніше якийсь художник-пуританин "одяг" їх, оскільки культурний клімат став більш консервативним. Мікеланджело залишив на фресці власний автопортрет - його обличчя з легкістю угадується на шкірі, здертої зі Св. Мученика Апостола Варфоломія.

Хоча в цей період Мікеланджело мав і інші мальовничі замовлення, як, наприклад, розпис капели Св. Апостола Павла (1940), у першу чергу він намагався віддавати всі сили архітектурі.

Капітолійський пагорб

У 1538-1539 роках Мікеланджело був складений план реконструкції будинків, розташованих на Капітолійському пагорбі - у самім серці Рима. План Мікеланджело не був цілком реалізований до кінця 1550-х років, а роботи продовжувалися аж до початку 17-ого сторіччя.

На вершині Капітолійського пагорба великий майстер вирішив улаштувати площу овальної форми, у центрі якої повинна була знаходитися антична бронзова кінна скульптура Імператора Марка Аврелія. Для Палаццо деи Консерватори він спроектував новий фасад, що гармоніює з іншими будинками, що розташувалися на площі, одночасно зберігши традиційну римську монументальність.

Купол Собору Св. Петра

У 1546 році Мікеланджело був призначений головним архітектором споруджуваного Собору Св. Петра у Ватикану. Будинок був побудований відповідно до плану Донато Браманте, але Мікеланджело в кінцевому рахунку став відповідальним за спорудження вівтарної абсиди і за розробку інженерного і художнього рішення купола собору. Завершення будівництва Собору Св. Петра стало вищим досягненням флорентійського майстра в області архітектури.

Досягнення Мікеланджело

Протягом свого довгого життя Мікеланджело був близьким другом принців і римських пап, від Лоренцо Де Медічі до Лева X, Климента VIII, і Пия III, а також багатьох кардиналів, живописців і поетів. Характер художника, його життєву позицію важко однозначно зрозуміти через його добутки - настільки вони різноманітні. Хіба що в поезії, у власних віршах Мікеланджело частіше і глибше звертався до питань творчості і свого місця в мистецтві. Велике місце в його віршах відведено тим проблемам і утрудненням, з якими йому довелося зштовхнутися у своїй роботі, і особистим відносинам з найбільш видними представниками тієї епохи.

Один з найвідоміших поетів Епохи Відродження Лодовико Аріосто написав епітафію для цього відомого художника:

" Мікеле більше ніж смертний, він - божественний ангел. "

Дійсно, епітет "божественний"