У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





й роки навчання. Складну техніку малювання почав опановувати самотужки. Народні ікони на склі у музеях Коломиї. Львова, спілкування з митцями, зокрема з В.Семенком, для якого живопис на склі є єдиним з основних видів творчості, поступово розкривали перед молодим художником мистецькі засади малювання на склі.

Копітка праця у цьому напрямі невдовзі дала свої результати. Тарас Григору наважився на персональну виставку у Косові. Дебют митця викликав неоднозначні судження. Однак переконував, що малювання не склі для нього не тимчасове захоплення, а серйозний вибір творчого шляху.

Тарас Григору намагається по-своєму збагнути художні та духовні начала народного живопису на склі. Народі традиції він розвиває на професійній основі. Його твори позначені індивідуальним світобаченням, багатозначною образністю. Він звертається до близьких йому тем, пов’язаних з багатими фольклорними джерелами Гуцульщини. Тематика робіт митця найрізноманітніша: міфологічні й літературні мотиви, історичні та жанрово-побутові сцени. Композиційний і колористичний лад творів Т.Григорука відзвучує розписами на кахлях, вишивкою, писанкарством.

Органічним компонентом творчого процесу народного майстра виступає технологічне виконання. Цей вид живопису мав свою специфіку у технологічних методах малювання.

Від вправності руки майстра, знання ним усіх “секретів” приготування скла та барвників залежали якісні та кількісні показники іконописної продукції.

Процес творення ікони на склі суттєво відрізняється від традиційного малярства на дереві й полотні. Насамперед, малюється така картина у зворотній проекції, подібно до того, як виготовляється форма для гравюри. Далі робота на склі є цілковито площинна, чи з’єднуються тонкими лініями. Отже, за такі твори бралися народні майстри з розвиненим відчуттям площинності й графічності в малярстві. Бо поправити чи перемалювати щось на склі. На відміну від звичайного твору, неможливо.

Всі ікони в основному малювались на тонкому гутному склі. Перед початком малювання очищали поверхню скла. Насамперед наносився контурний рисунок пером або пензлем. Інколи до нанесення контурів скло ґрунтували тонкими шаром желатини для кращого сполучення фарби з гладкою поверхнею. Малювали ікони поступово від найясніших до темних кольорів. Скло ставало неначе розкреслене смугами. Після висихання контурів прокладали елементи декору, складки одягу, дрібні деталі. А простір між цими смугами. Крапками, лініями й штрихами заповнювався рівно прокладеними площинами олійних фарб тих кольорів, які митець собі намітив.

В основному традиційну живописну композицію будували на обмеженій палітрі кольорів – червоною, зеленою або синьою. Пливкі й переливчасті форми гутного скла посилювали ошатність ікони. Деякі місця, наприклад, круглі німби навколо голів, викладали жовтою або білою блискучою. Фольгою.

Хоч ікони на склі мали значні деформації й умовності, характерні для наївного мистецтва, але в них є дві прекрасні й бездоганні речі: чуття декоративності й чуття пропорцій.

Виразними силуетними лінійними, дзвінкими фарбами досягалося змістовного і разом з тим святкового декоративного образу.

На відміну від вітража ці малюнки як правило, не були розраховані на просвічування природним або штучним світлом. Скло розписували непрозорими фарбами.

На лицьовому боці поставала дзеркальна композиція. В цій техніці народні майстри досягли захоплюючого ефекту.

Важливу роль у мистецтві відіграє орган мет. Слово “Орнамент” походить від латинського “ornare” – прикрашати.

Було б невірно, говорячи про орнамент. Особливо роблячи акцент на його походженні, зводити все до простого оздоблення.

Між тим, нерідко знаки, які сприймаються нашим баченням просто як круги, хвилясті лінії, хрестики насправді мали для творців композицій зовсім інше значення. Вони були не просто малюнками, а символами, які позначали певні сприйняття навколишнього світу.

Хвиляста лінія була символом води, кружок представляє собою сонячний знак. Він представляв собою силу, яка дарувала життя. Хрест нерідко був оберегом, який протистояв темним силам зла. Орнамент з подібними знаками придавав речі особливий зміст. Орнамент з подібними знаками придавав речі особливий зміст.

Майже у всіх древніх культурах орнаменти включали в себе подібні символи, які несли в собі глибокий зміст. Їх форми коливалися в залежності від культури або країни. В деяких випадках до суті такої символіки докопатися не важко. В інших знаки охороняють свою таємницю.

Проте людство дорослішало і часи віри в містичне значенні древніх символів і в їх реальну силу проходило. Ми знаємо про міри, але не віримо в них. ЗЗ втратою віри в магічну силу знаків з орнаментів почала зникати суть. Вони стали перетворюватись в елементи оздоблення, декору. Деякі символи нам добре знайомі і ми використовуємо їх.

Мак – символ сну, череп – символ смерті, сова – символ мудрості.

Остання і успішна спроба дати орнаменту нове життя була використана в кінці ХІХ на початку ХХ ст., в період становлення модерну. Художники – модерністи см вторили власну символіку і реалізували її світ на власних полотнах. Орнамент відігравав в їхніх картинах не просто допоміжну роль красивої рамки. Він органічно вплітався в сюжет, заповнюючи живописний простір, оживлюючи порожнечу. Вплітаючись в узори одягу та лотоки зачісок. Можливо саме тому витвори, в стилі “Модерн” і досі захоплюють наш уяву. Відсуваючи. Що за зображенням схована таємнича суть, шлях до якої вказують орнаментальні знаки.

Окрім міфології існують ще дві точки, відштовхуючись від яких можна впевнено будувати життя сучасного орнаменту – це ритм і тісно пов’язана з ним еволюція геометричних форм.

Сьогодні декоративне мистецтво складне і багатогранне. Воно розвивається на ґрунті всезагального народного досвіду в постійних процесах взаємовпливів. За своєю природою воно глибоко правдиве і традиційне.

Зараз відкрились великі можливості для внутрішньої самореалізації, але людина розгубилася, не знаючи, в який бік їм рухатися. Для цього й існують канони. Бо коли людина розвивається в каноні,


Сторінки: 1 2 3 4 5