Художники стародавності пробували вловити ритміку природи і відображали її в своїх творах. Саме тому вона так часто проявлялась в рослинних орнаментах. Неможливо збагнути істину, якщо людина не відчула зв’язок з природою. Найбільша наша вада в тому, що ми не розвиваємо в собі чутливості. І саме це в творчій роботі я намагаюся передати.

Мій дипломний проект – це декоративне панно побутового характеру, де використані елементи архітектури стародавньої Греції, певний рослинний орнамент. Стилізовані квіти в центрі кожної композиції. За допомогою ліній я намагалась передати простір. Вертикальні лінії утворюють видимість колон грецьких храмів, горизонтальні глибину приміщення. Бокові частини триптиху оздоблені колонами. Які увінчані класичним капітелем. Колони з’єднані між собою символічною аркою. Робота виконана в теплих тонах, передаючи радість і тепло сонячного літа.

Уважно вдивляючись у форми дерев, квітів, ми можемо побачити ритм переплетення гілок. Роз положення листя. Таким чином, утворюючи рослинні орнаменти, підкоряючись їх автономній еволюції, ми ніби доторкаємось до глибинних основ формоутворення, котрим підкорене наше життя. Не випадково, спостерігаючи різноманітні приклади орнаментів, створених в різних країнах і в різні епохи, нерідко натикаємось на схожі геометричні побудови.

Не дивлячись на це в різних країнах світу на протязі століть було накопичено величезне число різноманітних орнаментів, на яких лежить відбиток створивши їх культуру. Ці скарби повинні в повній мірі бути використані в наші дні.

Малювання єгипетського орнаменту з його стилістичною символікою може дати для розуміння стародавньої культури більше, ніж просте перечитування підручника. Використання екзотичних образів різноманітних орнаментів привнесе в роботу свіжий подих. Насамкінець, невелика колекція деяких зразків орнаменту виявиться корисною і для початківців: - художників, дизайнерів, архітекторів громадських приміщень.

Отже, повернімось до початку. Чи слід людині вивищуватися над усталеними правилами, хай навіть це мудрі канони? Бунтівний дух підкреслює: слід. Тільки що вище за Небо?

Народне мистецтво тісно пов’язане з побутовою культурою, з національною психологією; воно етнічне в найкращому значенні цього слова. Звідси випливає ще одна його риса – непіддатливість чужим впливам. Ікона на склі становить виняток: матеріал і техніка малювання на склі запозичені в Україну з країн Центральної Європи. Але як перетворено це мистецтво в руках українських народних майстрів?

З розважально-побутової картинки в Баварії, Чехії, Словаччини, Польщі наші маляри зробили ікону, тобто традиційний фактор релігійного виховання на рівні родини – за допомогою засобів традиційного ікономалярства.

Велике розмаїття манер регіональних і локальних шкіл свідчить, що ікона на склі міцно прижилася в Україні й стала важливим жанром в українському народному мистецтві.

Підводячи підсумок, зазначимо, що зразки повоєнного малярства – це лише відгомін колишнього унікального ремесла, серед якого прочитуються окремі авторські манери, інколи осередкова колективна творчість аматорського типу, певні художньо-естетичні етапи того іншого періоду.

Гуцульський живопис на склі виступає яскравою сторінкою образотворчого фольклору, що живився і вирів на багатих мистецьких традиціях минули віків. У малюванні на склі відбилися естетичні смаки народу, реалії побуту, соціальні мотиви, розуміння явищ навколишнього світу. Тут органічно поєдналися реальне з ірреальним, казкове і правдиве, земне і фантастичне.

Запізніле дослідження науковцями малярства на склі не тільки не Гуцульщині, але й на Україні в цілому не дало доброго підґрунтя для подальшого розвитку цього ремесла.

Сьогодні приходимо до нового розуміння багатьох проблем, зокрема і у сфері народного мистецтва. Мусимо вчитися у наших сусідів за кордоном, де “наївне” мистецтво ціниться як прояв національних рис і високої культури, хоч і належить воно більше аматорам, ніж професіоналам.

СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

Основні форми грецьких ваз: тіорос, амфора, гидрія, ойнохая, канфар, лекіор.

Орнаментовані грецькі вази.

Ордери – фрагменти стародавніх колон.

Елементи орнаменту Древнього Єгипту.

Середньовічні рослинні орнаменти.

6.7. Трипільська культура.

8. Тарас Григорук Із серії “Верховинський діалог” 1990.

9. Т.Григорук “Сумрак вечірній” 1989 із серії “Верховинський діалог”.

10. Т.Г. Григорук В. Стус “Як добре те, що смерті не боюсь я...” 1990. “Апокаліпсис Івана Богослова” 1990.

11. “Богородиця з дитям” Галичина ХІХ ст. Ікона на склі.

12.13. Автор невідомий “Святий Микола та Марія” Косівський район ХІХ ст. Ікона на склі.

14. І. Сколоздра “Діду мій, дударику” 1980 живопис на склі.

15. І. Сколоздра “Чекання” 1979 живопис на склі.

І.6 І. Сколоздра “Веснянки“ фрагмент 1986 живопис на склі.

17. І. Сколоздра “Коломийка” фрагмент 1987 Живопис на склі.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Сколоздра І. Живопис на склі. Альбом Київ. “Мистецтво” 1990.

Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва “Советский художник” 1980.

Гуцульщина Історико-етнографічне дослідження. Київ “Наукова думка” 1987.

Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ ст. Київ “Либідь” 1996.

Гринюк М.М. Декоративний народний розпис в інтер’єрі гуцульської хати (серед ХІХ – кінець ХХ ст.) Дисертація. Львів 1997.

Історія українського мистецтва. Мистецтво кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Том 3-4 1968-1969.

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини. Альбом Київ “Мистецтво” 1991.

Журнал “Сучасність” січень 1994 р. Буценко О. Світний стан душі”.

Грабовський Ю. Гуцульське народне малярство на склі. Аркадія 1938.

Г.Григору Живопис на склі. Каталог. Львів 1991.

Іван Сеньків. Гуцульська спадщина. “Праці із життя і творчості гуцулів” Київ “Українознавство” 1995.

Свенціцька В. Обсяйні барви “Червоних образів” Гуцульщини. Дзвін 1990 № 12.

Свенціцька В. По той бік шибки. Наше життя. Нью-Йорк 1991 № 1.

Кульчицька О. Про народне малювання на склі. Матеріали з етнографії та художнього промислу. 1957.

Свенціцький І.С. Виставка галицького примітиву ХVІІ-ХІХ ст. Львів 1939.

Афонькін С.Ю., Афонькіна А.С. Орнаменти народів світу. Практичний довідник. Санкт-Петербург “Кристалл” 1998.