українському писанкарстві поширений ще з язичницьких часів і носив раніше назву “чотириріг”, що був символом чотирьох вітрів. Таким чином, хрест був і залишається символом всесвіту. Дуже вдало поєднав художник символ хреста і колосся, що символізує Воскресіння, Містерію Христа й Божого Царства. А для українського народу цей символ так багато важить. Саме чорне тло писанки у даному випадку символізує українські чорноземи, наш працьовитий хліборобський рід. Пшеничний сніп символізує цілий рід. Саме тому на Різдвяні свята він стоїть у хаті українця на покуті під образами. Ця писанка заслуговує найвищої нагороди. Але це не значить, що інші менш вартісні. Хоча б писанка, на якій автор зобразив дерево життя, а під ним – по два олені. Вона на відміну від двох попередніх густо встелена кільчатим письмом. Сам стовбур дерева митець зобразив у формі гострого трикутника, що символізує вогонь. Він – бронзового кольору.
Тут немає жодного зайвого штриха. Та й самі олені є образом шукання Бога і взаємної помочі. Ріг оленя символізує проміння сходу сонця. До 1000-ліття хрещення України-Руси Микола Коваль підготував серію писанок, а серед них і писанка з церквою святого Михайла у Мішав ока на північному заході від Форту Вейну, у які він брав шлюб. Відомо, що церква в християнстві символізує устремління до вічності.
Треба наголосити, що в творчості Миколи Коваля знаходимо і такі символи, як колесо, граблі, сонце, тригер, гілка, триріг, спіраль, дубовий листок, блискавка, риба, свастика, гусячі лапки, баранячі роги, вовчі зуби, український меандр, заячі вушка, соняшник, кучері, трилист, сосонка, драбинка, решето. Вони використані митцем в різних варіантах, але з ретельним дотриманням народних традицій. Окрім того Микола досить вдало вирішує і свої власні композиції. Особливої уваги заслуговує його писанка “Україна”, на якій автор зобразив українську красуню у вишиваній сорочці, у віночку з різнокольоровими стрічками, з хлібом-сіллю в руках на вишиваному рушнику. На шиї в дівчини намисто. Це справді високохудожній мистецький твір, хоч і в мініатюрі.
Творчістю Миколи Коваля захоплюються не лише українці, а й чужинці. Особливо поціновує Миколині писанки отець Тучеррі. Він – американець італійського походження. Вивчив українську мову і тепер відправляє нею Службу Божу. Отець Тучеррі настільки полюбив писанки, пізнав через них Україну, що зараз плекає надію на поїздку до Львова, щоб там в соборі святого Юра відправити Службу Божу.
Про творчість Миколи Коваля уже писали українські часописи. Його писанки знаходяться в приватних колекціях США, України, Канади, Бразилії, Австралії. Його запрошували на Перший Міжнародний З’їзд Писанка рів, а в нинішньому році він братиме участь в роботі Другого Міжнародного З’їзду Писанка рів.
Робота, сімейні справи забирають в молодого митця багато часу. А ще він любить рибалку, полювання, подорожує на велосипеді, має велику колекцію мисливських рушниць і, звичайно, гарно фотографує. Та писанкарство не дає йому спокою. Він готує персональну виставку писанок в Україні, віддає улюбленій справі красу свого серця і душі. Маленьким сонячним дивом – українською писанкою пропагує на американському континенті Україну, край своїх батьків і свого роду, куди приїде цього року вперше.
