Як наслідки ностальгії, українська громада в Канаді задумала спорудити величавий Пам’ятник українській писанці.

І ось у місті Вегревіль, 35 км від Едмонтона, гордо піднявся вгору пам’ятник. Величавий, неповторний! На ньому красується 10-метрова українська писанка величиною у триповерховий будинок! Уся розмальована багатьма різнокольоровими трикутниками. Геометричний орнамент надає писанці монументалізму, урочистості. Такого дива світ ще не бачив !.. Автора пам’ятника уже не називають по прізвищу, лише кажуть: Пан Писанка.

Автомобілісті помічають, як здалека від Едмонтона мріє якесь диво. Під’їжджаючи ближче, вони стають як укопані – перед їхніми очима, мов з-під землі виростає дивної краси романтичний пам’ятник, що уособлює геній мистецтва українських жінок-умільців – писанку.

Писанкарство, як традиційний вид українського народного мистецтва, є галуззю мистецької культури, яке так шанобливо оберігається в українській діаспорі. Згадаємо імена лише найбільш відомих українських писанкарок, діаспори, що знані у країнах світу.

У США: Анна Кміт, Лоретка Луців, Іванна Луців, Ярослава Сурмач, яка крім того написала про писанки книжки та публікації у періодичних видання у США, Люба Перчишин і Анна Кушнірук, що родом із Космача, яку вважають патріархом українського розпису писанок на американському континенті.

У Канаді: Одарка Онищук, яка крім того видала і книгу-альбом про українські писанки.

У Канаді більше, ніж у інших країнах світ4у, живуть і працюють українські писанкарці. Найбільш відомі з них – Оксана Ярош, Оля Давидюк, Оля Катулька, Буртик, Гробельська та багато інших.

У Польщі: Павло Кілочок із Соколиця, Емілія Наконечна із Сквежини, Марія Головач, Іванна Андруха з Бобровка, Марія Гайдучення з Торця, Ірина Мадзелян з Менджижеча, Юля Копанська з Порошиць. Велику роботу по популяризації і пропаганді в Польщі українського писанкарства і української культури взагалі (на Підляшші) проводить Михайло Ковальський, який провів уже (шістнадцять конкурсів по виготовленню українських писанок.

У Німеччині – в м.Ганновер відомою писанкаркою є Валентина Терешкун, яка не лише сама розписує писанки, володіє довершеною мініатюрною технікою виконання, але й своїми друкованими працями є активним пропагандистом цього виду мистецтва у Німеччині. Вона ж організувала курси для німців по виготовленню українських писанок. У Мюнхені добре знають чудову майстриню-писанкарку українського походження Ганна Вінтоняк-Гриценко, яка розписує писанки орнаментикою різних регіонів України.

Велику наукову працю в галузі дослідження української культури, зокрема писанкарства, здійснив відомий вчений-етнограф, українець за походженням, що жив у Німеччині, нині покійний Іван Сеньків.

У Відні українські писанки майстерно виготовляє вчителька Марія Р. Мельничук. Її писанки експонуються на багатьох виставках у Німеччині, Австрії, Швейцарії. Вона з великим успіхом репрезентує філігранний розпис писанкових мініатюр.

У Женеві українські писанки виготовляють майстри із родинної династії українців Рожанківських.

У Австралії: Шемечко Богдан (колишній священик), Баланда Ольга, Соловій Люба (з Херсона), Олексин Катерина (з Тернопільщини), подружжя Гузій Галина та Роман, Веремейчик Анастасія, Чайка Марійка, Денисенко Леонід, Берегова Галина, Юрчишин Микола – батько Данила (з Калуша) і їх дві дочки Наталка і Оксана, Олена Масна і її дочки, Софія й Леся, Єва Петришина, Людмила Мішало, Анничка Зелінська, Анна Цькуй і багато інших. Дуже багато писанка рів з Сіднею і його околиць, а також Мельбурна і його районів.

У Франції велику роботу по збереженню і популяризації українського писанкарства проводить Іванка Чумак. У Греноблі живе і працює дочка відомого діяча української культури Гната Хоткевича Галина Хоткевич, яка виготовляє чудові зразки українських писанок, а також популяризує у друкованих працях українське народне мистецтво у Франції.

Чехія і Словаччина. Досить широко розвинуте українське писанкарство у Східній Словаччині, де переважна частина населення – українці. Відомі осередки у Пряшеві, руська Поруба, с.Чертіжне, Ольки, Нижня Писання, особливу популярність здобула Анна Вугляр, яка передала мистецтво писанкарства своїй внучці Сусанці, Дарина Курочко (із Нижньої Писані), Оля Дроздова (із Пряшева) та інші. Відомим дослідником українського писанкарства у Словаччині, який опублікував ряд праць про українські писанки цієї країни, є Павло Маркович.

У Великобританії великою популярністю користуються лемківські писанки, виготовлені майстринею українського походження Анастасією Погар-Кокуцян. Там же живуть і працюють знані писанкарки Іванна Нестерук та Ангелінка Ціпко. У Англії популярною писанкаркою зарекомендувала себе також Катерина Лай щук, яка живе у м.Йорк-Шірі, за походженням з Буського району на Львівщині. Добре знають у Англії писанка рів-українців за походженням Павла Луці ва, Анастасію Тарську, Вітошинську та інших.

Писанкарки з Австралії у своїй творчості перевагу віддають восковим розписам. Широко використовують при виготовленні писанок старовинні гуцульські писанкові символи. Це безконечник, що знаменує нескінченність життя; тригер; пшеничні колоски, ружі.

Писанкарки використовують курячі, гусячі і качачі яйця, а Анничка Зелінська – навіть страусові.

Розвиткові писанкарства в українському середовищі Польщі найбільше сприяють щорічні конкурси писанок, які організовує Об’єднання українців Польщі. Традиційними для орнаментики українських писанок в Польщі є переважно лелеківські і бойківські мотиви.

Українське національне мистецтво і культура в Чехії та Словаччині мають чи не найсприятливіші умови. У Пряшеві діє єдиний поза межами України професійний український театр, вивчається українська мова у вузах і школах, видаються українські журнали “Дукля”, “Дружно вперед”, “Веселка”, газета “Нове життя”, проводяться цікаві фестивалі українського фольклору. То ж і писанкарство тут розвивається досить активно. Самобутні писанкарці живуть в Пряшеві, Руській Порубі, Нижній Писані.

Старійшиною українських писанкарів у колишній Чехословаччині поправу вважається Анна Вугляр. На її писанках виділяються