твердої та в’язкої деревини і надійно закріплюють до інструменту.
Ножі носять в футлярах, які закривають ріжучу частину по всій довжині. Також потрібно мати клеєну фанеру, деревостружкові та деревоволокнисті листи, стрічки та трубки з полівінілхлоридного пластику, лаки та емалі нітроцелюлозні, пентафталеві (ПФ—283) та їх розчинники, замш, металевий низьковуглецевий дріт, органічні барвники, цвяхи, шурупи, клей ПВА, мебельно-декоративну бавовняну тканину, бавовняні нитки.
Розділ 3.
Лозоплетіння декоративно-ужиткового призначення.
Світ речей, що оточують нас вдома, аж ніяк не байдужий для нас. І тому, мабуть, варто подбати про те, щоб він був не бездушно-стандартним, а міг би розповісти дещо про те, що ми цінуємо в житті, чого прагнемо і що вміємо робити. Не слід забувати, що часом люди, побувавши в нашому домі, можуть цілком змінити свою думку про нас.
Промисловість випускає великий асортимент виробів для прикрашання житла. Проте кожен прагне надати своїй домівці, індивідуальності, неповторності.
В атмосфері нашої духовності, серед красивих речей, зроблених нашими руками, в теплому, приємному, комфортабельному мікрокліматі нашого дому ми починаємо менше нервувати через невдачі на роботі поступово навчаємося м’ягше ставитись до людей, потроху набираємо впевненості в собі.
Домашній інтер’єр досить гарно можуть прикрасити майстерно виконані вироби з лози. Найпоширеніший вид плетених виробів господарсько-побутового призначення – кошики. Їх плетуть із зеленого і білого прута, а також із прутових стрічок. Кошики із зеленого прута простіші й міцніші. Їх призначено для різних господарських потреб та перенесення і транспортування кормів, овочів, плодів тощо. Кошики з білого прута чи стрічки відзначаються легкістю та витонченістю. Великого поширення набули різні ручні кошики, дорожні, кошики для білизни і т.д.
Наприклад, для виготовлення кошика найпростішої форми спочатку виготовляють рамку. З горіхових або вербових прутів середньої товщини згинають два однакових обручі потрібного розміру.
Кінці обруча скріплюють дротом, тонкою міцною шворкою або тонкими цвяхами. Заготовлені обручі вставляють хрестоподібно один в одного і скріплюють цвяшками.
Місце схрещення обручів обплітають прутом або стрічкою, або стрічку міцно заплітають на хрестовині кілька разів. Утворюються зірочки, які скріплюють обручі. Вони призначені також для прикріплення до нижньої частини кошика поздовжніх зігнутих стовпчиків-ребер кошика (не менше ніж по одній парі з кожного боку обруча).
Зірочку для окріплення обручів і закріплення стовпчиків кошика можна виплести і іншим способом.
Для поздовжніх стовпчиків кошика беруть прути товстіші ніж для плетення. Довжина стовпчиків та їх вигини мають бути такі, щоб форма кошика була симетрична.
Простим плетенням, починаючи від зірочки, плетуть дно кошика до його середини. Під час плетення для більшої міцності вставляють нові повздовжні стояки, оскільки відстань між першою парою стоячків значно збільшується. Так заплітають дно кошика.
Також можна плести з лози крупний кошик, овальний кошик, прямокутні кошики, напівкруглі та кутові кошики, призначені для зберігання легких предметів. Їх можна повісити на стіну або поставити в куток.
Багато кошиків також закривають кришками, які теж плетуть з лози. Плетуть кошики для паперів, дно яких роблять з дошки або плетуть з прутів, а от у кошиках для рукоділля середину оббивають кольоровим шовком, сатином, оксамитом чи іншими тканинами. З лози плетуть звичайні та рамкові клітки.
Бутель великого розміру, щоб краще було його зберігати, зручніше переносити та перевозити, замикають у футляр, сплетений із зеленого прута. Плетуть його так само, як і кошики.
Для зберігання газет та журналів зручно користуватися газетницею, яку вішають на стінку. Газетниця складається з двох виплетених стінок (передня меншого, а задня більшого розмірів). Основи стінок прибивають до дна з дощечки. Передню стінку трохи відгинають вперед. Стінки з боків з’єднують дужками.
Для зберігання щіток для одягу та взуття виготовляють кошики (на одну, дві і більше ) щіток. Спочатку згинають задню рамку і її заплітають, потім до нижнього краю рамки прибивають дно з дощечки. До країв дна прикріплюють стояки і заплітають їх на висоту до 12-15 см.
Плетуть з лози і крісла. Крісло, виконане візерунковим плетенням, каркас якого збивають з планок перерізом 6 + 12 см. Квадратне крісло, яке відзначається простотою конструкції, міцністю та зручністю в користуванні. Ніжки цього крісла високі – до підлокітника.
Крісло “підкова” виконують з підковоподібною спинкою, розташованою в одній площині з підлокітниками. Передня сторона рами – сидіння цього крісла пряма, бокові та задня – у вигляді дуги. Висота задніх ніжок – до підлокітників, а передніх – тільки до рами сидіння. Проміжки – таврові або хрестовинної форми.
Крісла-гойдалки призначені для відпочинку в напівлежачому стані. Тому їх роблять з похилом спинки 15-20 градусів. Щоб крісло похитувалось ніжки встановлюють на дугоподібні вигнуті полозки, а щоб воно не перекидалось, кінці полозків, які виступають за задні ніжки, залишають прямими.
Крісла-гойдалки повинні бути досить міцними і не розхитуватись від погойдування.
Диван за формою та конструкцією являє собою розширене крісло або два крісла складені разом, тільки без підлокітників. Конструкція плетеного дивана відрізняється від конструкції інших диванів додатковою (середньою) парою ніжок. Їх вставляють, щоб запобігти прогинанню та поломці тонких деталей і рами сидіння.
Також з лози ще плетуть прямокутні столи та столи на одній ніжці з плетеною кришкою.
Розділ 4.
Лозоплетіння в школі.
Вивчаючи лозоплетіння, в’язальник-початківець тільки на перших порах повинен дотримуватись взірців, оригіналів та рекомендацій. Коли учень вивчив і освоїв на практиці методи і види плетення, він може в подальшому проявляти свою фантазію. В цьому і є суть творчого процесу. Вироби видатних майстрів служать взірцями довгий час. І