якої мала типовий для тогочасних західноукраїн-ських міст вигляд. Торговим і політичним центром Рогатина була ринкова площа, оточена чотирма рядами впритул зведених будинків з вузькими фасадами. Посередині стояла ратуша, збудована 1539 ро-ку. При ній містилися майстерні, що виробляли сукно. Певно, як і в інших містах, вздовж фасадів будинків було прилаштовано “підсіння” — дерев'яний або мурований ґанок, під яким провадилася торгівля. Будинки XІX — початку XX ст., що ними забудовано те-пер ринкову площу, стоять на давніх фундаментах і мурованих льо-хах, призначених колись для зберігання товарів. Тут-таки, на площі, містився міський водозбір, вода до якого надходила дерев'яними трубами. На кутах ринку починалися головні вулиці міста, що вели до Львівської, Галицької та Краківської брам і далі переходили в гос-тинці. Місто звідусіль захищали широкий вал та рів. Залишки земля-них укріплень подекуди збереглися вздовж сучасних вулиць Фортеч-ної та Валової. В люстрації 1572 року згадується, що «старе місто обведене було парканом», тобто дерев'яним частоколом, вкритим ґонтовим дахом. Пізніше на його місці виросли кам'яні мури. Замок у Рогатині був дерев'яний. Оборонне значення відігравали дві най-більші культові споруди міста: церква Різдва Богородиці та костьол Св. Миколая. Їх високі дзвіниці з вузькими вікнами-бійницями доте-пер домінують у міській забудові. В межах міста, неподалік Львів-ської брами, стояли розібрана у XІX ст. дерев'яна церква Св. Варва-ри та заснований 1614 року і знесений 1774-го монастир та костьол домініканців. Дерев'яні церкви Св. Духа, Св. Миколи, Св. Юрія (не збереглася) збудовані були у передмістях, яких у Рогатині налічу-валося чотири: Нове Місто, Бабинці, Завода, Навулицях. Забудова передмість, заселених переважно ремісниками, відзначалася вільні-шим плануванням. Дерев'яні, вкриті соломою або ґонтом хати перед-міщан стояли на оточених плотами ділянках з городами та садками. Ремісники й купці складали більшість серед рогатинських міщан. Місто мало добре розвинену цехову структуру. На початку XVІІ ст. налічувалось 29 ремісничих професій. Діяли цехи: кравецький, ткацький, шевський, різницький, пекарський, кушнірський, бондар-ський. До спільного цеху входили слюсарі, пічники, римарі, котлярі, сідлярі. Окремо існував музичний цех.
Поруч з площею Роксолани, вулиця Міцкевича, де знаходиться
Рогатинська музична школа, відкрита в 1962 р. Близько 300 дітей навчаються тут грі на фортепіано, струнно-смичкових, народних та духових інструментах. В учбовому закладі ство-рено хоровий колектив, оркестр народних інструментів, ансамбль скрипалів та бандуристів.
Навчання в музичній школі допомагає юним громадянам глиб-ше пізнавати мистецтво, задовольняти естетичні запити. Почуття прекрасного вихованці школи зберігають на все життя.
Багато випускників школи, закінчивши музичні училища вузи, працюють в культосвітніх закладах області.
В Рогатині працюють також дитяча юнацько-спортивна школа. Юні стрільці, вихованці школи, не раз були призерами змагань. В спортивній школі по-будовано прекрасний тир, трудиться згуртований колектив тре-нерів, закоханих у свою справу. З Рогатина починала шлях у великий спорт неодноразова чемпіонка країни з кульової стрільби Леся Леськів.
Викликає інтерес приміщення учбового корпусу технікуму, з яким зв'язані пам'ятні події в житті міста. В 1909 р. в цьому будинку після тривалих клопотань прогресивної громадськості була відкрита українська гімназія. В гімназії навчалися відомі діячі — В. Сірко, К. Макси-мович. Любов до свого народу виховували у гімназистів викла-дачі — письменники Денис Лукіянович та Антон Крушельницький, Історик Іван Крип'якевич. Малювання викладав у гімна-зії художник Юліан Панькевич.
До речі Ю. Панькевич був також видатним мистецтвознав-цем, одним з організаторів «Товариства для розвою руської штуки», створеного у Львові. Він спілкувався з І. франком, створив глибоко психологічний портрет великого Каменяра, Ілюстрував його твори. Прекрасні живописні полотна, зокре-ма портрети Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка, ство-рені в Рогатині в 20-х роках, не принесли визнання автору Нищ картини Ю. Панькевича зберігаються в музеях України.
В Рогатині охороняють зелені багатства краю. Ботанічним заповідником оголошена так звана Чортова гора, розміщена за 3 км від Рогатина. Це пам'ятка республіканського значен-ня, де збереглося більше 20 рідкісних рослин, таких як сон великий, черевички зозулині, ковила каменелюбна та інші, занесені до Червоної книги України.
Розділ 2
2.1
АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ РОГАТИНА.
Вулицею Коцюбинського пройдемо до річки Гнила Липа. Зразу за містком, у затишному куточку, знаходиться музей дерев'яної архітектури і живопису XVI—XVІІІ ст., розташо-ваний в колишній Святодухівській церкві. Це архітектурна пам'ятка XVI ст. Вона являє собою тридільний храм, складе-ний з товстих дубових брусів. Центральний зруб перекри-тий наметовим дахом з трьома заломами і закінчується ліхта-риком. Бічні пірамідальні бані дуже схожі на оборонні вежі. В дворі знаходиться триярусна дзвіниця, вкрита як і церква, дерев'яним ґонтом.
В церкві зберігся іконостас, створений на кошти Рогатинського братства в 1650 р. Це — перлина українського мистецт-ва XVІІ ст.
Живопис іконостасу відзначається художньою довершені-стю, в ньому втілені високі ідеали гуманізму. Над створен-ням ікон безіменні митці працювали в період визвольної війни українського народу 1648-1654 р.
В образах святих зображені люди, яким властиві глибокі пристрасті. Сповнена експресії фігура архангела Михаїла символізує оборонця рідної землі. З мечем і щитом в ру-ках, він готовий до бою з ворогом. Реалістичний портрет богоматері. На ньому зображена проста українська жінка з лагідними очима, сповненими материнської любові. Виразні портретні характеристики у пророків та апостолів.
Рельєфна різьба нагаду: ренесансну орнаментику білокам'я-ної архітектури Львова та інших західноукраїнських міст.
Про високу мистецьку цінність іконостасу свідчить і той факт, що його бічні врата з іконами «Архангел Михаїл» та «Мельхиседек» в 20-х роках XIX ст. експонувалися у Відні