У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Рогатин – місто древнє
15
Видавав часопис «Рогатинець», календар «Рідне слово», заснував у місті видавництва «Журавлі» та «Сині дзвіночки», очолював філію «Просвіти». Не дивно, що з початком радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. він вступає до Першої української дивізії УПА, а згодом з багатьма іншими свідомими діячами національно-культурного руху Рогатинщини вимушено емігрує на чужину. Помер 1960 р. в німецькому місті Новому Ульмі.
     Вибір постаті Миколи Угрина-Безгрішного для новоствореного музею зумовлювався тим, що неподалік історичного центру Рогатина збереглася його садиба. Близько шести років районний відділ культури піднімав її із занедбаного стану. З приходом нового працівника музею, вчителя-історика за фахом Андрія Ляльки колишня руїна нарешті набула ознак камерного й затишного музейного осередку. Як це буває в малих містечках, залучалися не тільки бюджетні кошти, але й безкорислива допомога невеликих організацій, товаришів і рідних директора, які ремонтували, освітлювали і впорядковували територію садиби. За тим же всенародним принципом «з громади по нитці» формувалася експозиція, наповнення якої відбулося напередодні відкриття в рекордно короткі три дні. Експромт виявився надзвичайно вдалим, хоч і потребує доповнень у майбутньому. Побудовою експозиції займалися фахівці своєї справи — працівники Івано-Франківського обласного музею, звідки надійшла більшість експонатів: написані на Рогатинщині в 20-х рр. пейзажі і портрети роботи Юліана Панькевича (1863 — 1933), народний одяг і кераміка Опілля, зразки іконописного малярства і стародруки XVII-XIX ст., рукописні документи, включаючи грамоти видатних галицьких митрополитів Сильвестра Сембратовича та Андрея Шептицького, тощо. Археологічні матеріали і предмети побуту передав обласний краєзнавчий музей. Надзвичайно вартісним внеском у музейну експозицію є архівні документи, фотографії, нумізматика, публікації, старовинна печатка, різьблені стільці архітектора Р. Грицая, а також креслення спроектованих ним церков і пам’ятників чи навіть цеглини першої рогатинської цегельні XVIII ст., які подарував краєзнавець Михайло Воробець. Напередодні і в день відкриття чимало цікавих подарунків надійшло від жителів міста. Разом з картинами Ю. Панькевича представлено живопис і графіку Володимира Баляса (1906 — 1980), який помер на еміграції в каліфорнійському місті Сан-Дієго. Частина його мистецької спадщини повернулася до рідного Рогатина завдяки клопотам родини і друзів художника в Америці. В гімназії ім. Володимира Великого, де він навчався, створюється зала-музей з його творами та автобіографічними матеріалами. Кожен з розділів нового музею, якими заповнено п’ять кімнат садиби — історія, краєзнавство, побут, етнографія, народне, сакральне й образотворче мистецтво, — а також меморіальна кімната-кабінет Миколи Угрина-Безгрішного — це фактично основа для створення самостійних експозицій, які комплексно відтворювали б багатий культурно-історичний позем Рогатинщини. Разом з перлиною дерев’яної сакральної архітектури та іконопису XVI-XVII ст. — церквою Святого Духа, яка вже 21 рік діє як музейний заповідник, музей-садиба Безгрішного входить до єдиного культурно-мистецького комплексу під егідою обласного художнього музею. Окрасою перспективної туристичної галузі міста обіцяє стати музей Роксолани, допомогу у створенні якого надасть посольство Туреччини в Україні. Вже тепер невелика галерея портретних зображень легендарної Насті Лісовської прикрашає нову експозицію. Відкриття ще одного музею у нашій області є фактом повчальним. Тут криється зерно майбутньої стратегії розвитку музейно-туристичного бізнесу. З часом діючі і нові музейні осередки історичного, художнього, архітектурного й природознавчого профілів могли б увійти до своєрідного консорціуму за участю місцевих структур, туристичних об’єднань і обласних музейних установ, які б гарантували фаховий рівень, збереження й облік експонатів. Очевидно, що фінансові вигоди такого поєднання культурно-економічних інтересів значно покращилися б, а «храми муз» із категорії жебраків нарешті піднялись би до загальноприйнятого у світі рівня.

 


Сторінки: 1 2 3 4