Одним з найцікавіших портретів періоду республіки е бронзовий бюст так званого першого консула Брута. Правильний овал обличчя, вдумливий погляд, симетрія в зачісці і гравіровці вус та бороди створюють переконливий образ римлянина-громадянина, республіканця.

Розвиток римського скульптурного портрета стимулювали укази, які в І ст. до н. е. давали чиновникам право встановлювати власні скульптурні зображення у громадських місцях. До числа найбільш поширених скульп-тур" того періоду відносяться портрети римського полководця Помпея. На одному з них його зображено з безпощадною правдивістю: некрасиве об-личчя військового політика з хитруватою посмішкою і глибоко схованими очима. Портрет дає максимальне уявлення про особисті якості всевладного Помпея.

В епоху Римської республіки з'явився особливий вид статуї — тогатус. Скульптори зображали полководців, державних діячів, одягнених в тогу. Реалістичні тенденції римської скульптури виявились у бронзовій статуї «Оратор» (II ст. до н. е.). Майстер вірогідно зобразив політичного діяча Авла Метела в момент виступу. Метел, сповнений почуття власної гіднос-ті, здійнявши праву руку, закликає слухачів до уваги; на його плечах — тога. Традиції римського мистецтва періоду республіки були продовжені в мистецтві епохи імперії.

МИСТЕЦТВО РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Республіканські форми правління не відповідали потребам сильної централізованої влади. Тому закономірним явищем стало встановлення військової диктатури, а згодом і влади імператора. В результаті зовнішньої загарбницької політики територія Римської імперії поступово збільшується. Так, у І—II ст. н. е. вона простягається від Іспанії до Ірану (із заходу на схід) від Британії до Середньої Африки (з півночі на південь).

Римська монархія існувала від І ст. до н. е. аж до падіння самої імперії в, V ст., н. е. (476 р. н. е.).

Мистецтво раннього періоду імперії було покликане прославляти владу імператора, стверджувати ідею його божественності. Водночас у ньому спостерігаються тенденції до ідеалізації давнини.

Ідея величі Риму знайшла яскраве втілення в бурхливому розвитку архітектури. Численні споруди будувалися в Римі і в провінціях.

Характерними пам'ятниками столичної архітектури є форуми. На від-міну від живописних композицій республіканського форуму та форуму Цезаря, які були місцем зібрань, імператорські форуми являли собою чітко спланований прямокутник. Кожний новий імператор будував свій форум, прикрашаючи його храмами, статуями, рельєфами.

Форум імператора Траяна, побудований у 109—113 рр. знаменитим архітектором Аполлодором Дамаським, був одним з найбільших і найкра-ще оздоблених. Архітектурний ансамбль складався з ряду будівель, розта-шованих по одній осі. За вхід правила тріумфальна арка. З трьох боків форум оточували портики; площу замикала базиліка, за нею розташували-ся латинська і грецька бібліотеки. Між бібліотеками — 30-метрова колона, встановлена на честь перемог Траяна. У центрі площі знаходилася кінна статуя Траяна із золоченої бронзи, між колонами портиків були статуї полководців і ораторів.

Серед грандіозних споруд періоду правління Августа виділяється напів-круглий театр Марцелла (13 р. до н. е.), на кілька тисяч чоловік. Фасад театру мав кілька ярусів. Уперше тут було застосовано систему багато-ярусної аркади, яка пізніше знайшла своє блискуче втілення при будівни-цтві Колізею — вершини римської архітектури.

Грандіозний цирк, названий згодом Колізеєм (від латинського слова «колосеум» — колосальний), будувався протягом 75—82 р. У плані Колізей являє собою еліпс, в центрі якого знаходиться арена, де відбувалися гладіа-торські бої і травля звірів. Довкола арени були розташовані місця для глядачів: мармурові крісла для патриціїв, ряди дерев'яних сидінь вгорі і галерея для біднішої публіки. Колізей уміщав понад 50 тисяч глядачів. Основу його конструкції становлять склепіння й ордерна аркада, що стала важливою формою римського зодчества.

До значних пам'яток римської архітектури належать також тріумфаль-ні арки на честь історичних подій і військових перемог. Вони возвеличува-ли полководців, а водночас і Римську імперію. Кращим зразком такого типу споруди вважається мармурова тріумфальна арка Тіта, збудована у 81 р. на честь перемоги над повсталою Іудеєю. Вона була задумана як постамент для бронзових статуй імператора і крилатої богині перемоги на колісниці. Рельєфи, зроблені на арці, відображають повернення Тіта і його військ з Ієрусалима.

Цікаві трипрогонові арки Септімія Севера (III ст. н. е.) і Костянтина (початок IV ст.). Вони багато оздоблені рельєфами, які, проте, порівняно з рельєфами арки Тіта, виконані дещо гірше.

У час найбільшого розквіту рабовласницької системи, який називають «золотим віком», був споруджений Пантеон (125р.) — храм усіх богів. Вважається, що зодчим Пантеона був Аполлодор Дамаський. У плані це ротонда, кругла споруда, перекрита гігантським куполом, який в антич-ній архітектурі не має собі рівних. Суворий портик з колонами підкреслює велич фасаду Пантеону. Глуха стіна, що поділяється на три яруси, акцентує висоту храму і є контрастом до внутрішнього простору. Всередині стіна розділена на два яруси. Споруда вражає досконалими пропорціями. Так, діаметр ротонди дорівнює висоті храму. В центрі купола круглий отвір, через який освітлюється інтер'єр.

Пантеон побудований з цегли і бетону, на масивному фундаменті. По-рожнечі в стінах полегшують вагу споруди. Храм вражає довершеністю архітектурного задуму, він по праву служить блискучим прикладом кла-сичної ротонди із сферичним куполом.

Невід'ємною частиною римської архітектури стали громадські лазні — терми, які римляни використовували також для відпочинку. Одні з ранніх, так звані терми полководця Агріппи, були побудовані в період принципату Августа. Терми імператора Каракалли (211—216 р.) мали 12 га, могли вмістити одночасно понад 1500 чоловік. Ансамбль терм складався з голов-ної прямокутної споруди, яка з усіх боків була оточена парком, і величез-ної