Створювані художником образи все більше набувають національного, а часто і демократичного характеру. Це яскраво виявилося вже в перших значних творах Рубенса, написаних ним незабаром після повернення на батьківщину,— у двох великих, вівтарних картинах-триптихах для антверпенських церков. У центральній частині одної з них було вміщено «Здвиження хреста», другої — «Зняття з хреста». Теми були традиційними, але зображені герої випромінювали яскраву життєву енергію. Персонажі релі-гійного за темою твору набули під пензлем живописця національних на-родних рис. Твори Рубенса так красномовно зверталися до широкої ауди-торії, так сильно впливали на неї, що католицьке духовенство стало постійним замовником майстра, незважаючи на те, що підкреслено мате-ріальний характер створюваних ним образів мало в чому відповідав хрис-тиянським уявленням та ідеалам.

Пристрасне утвердження активних життєвих сил характерне для всіх творів Рубенса. Воно виявляється в численних його композиціях релігій-ного змісту, у зображеннях полювань, портретах, пейзажах і картинах на улюблені ним міфологічні та алегоричні теми.

Піднесеність і емоційність художньої мови, краса насиченого колориту, що відзначався прозорістю й чистотою фарб, поєднані з гострим відчуттям ритму тогочасного життя, забезпечили творам Рубенса широку популяр-ність серед різних суспільних верств не тільки у Фландрії, а й за її межа-ми. Численні замовлення художнику допомагали виконувати його учні та помічники. Майстерня Рубенса стала справжнім центром формування нового фламандського мистецтва.

Велике місце в творчості Рубенса посіли античні образи. Художник добре відчував поетичність давньогрецьких міфів і піднесену героїку істо-ричних легенд стародавнього Риму. В своїх живописних творах він вільно й природно «перекладав» їх на фламандську мову. Так, суто фламандським відчуттям повнокровності життя пройняті його картини на тему «вакхана-лій», в яких особливо гостро відчутно єдність природи і людини.

Граничним напруженням емоцій визначається образний лад цілої низки міфологічних картин Рубенса, зокрема такої відомої його композиції, як «Викрадення дочок Левкіппа». Сміливий вчинок чоловіків сприймається в ній як запорука майбутнього щастя. Особливо яскраво ця думка втілена в композиції «Персей та Андромеда» (один з двох варіантів картини на цю тему знаходиться в Державному Ермітажі в Ленінграді). Герой Персей, якого богиня слави увінчує вінком переможця, щойно подолав страшне морське чудовисько, щоб врятувати віддану в жертву цій потворі Андромеду. Але Рубенс передає в картині не тільки перемогу мужньої сили і ра-дість визволення. Він водночас підкреслює і зародження любові між своїми героями. У цій та інших подібних картинах художник по суті втілював свій ідеал гармонійно розвиненої людини, здатної насолоджуватися життям і пристрасно боротися за нього.

Навіть урочисті алегоричні образи, улюблені митцями мистецтва барок-ко, у творах Рубенса набули надзвичайного життєвого змісту. Саме в них художник-патріот висловив власне ставлення до найбільш гострих проблем у житті своєї країни: до проблем війни і миру, забезпечення вільного пла-вання по Шельді, так необхідного народові Фландрії. В одних творах він прославляє союз Землі і Води в образах богині Кібели і Нептуна; в інших, як наприклад, в ескізі, що знаходиться в Київському музеї західного та східного мистецтва — Нептун перетворюється на бога річки Шельди і з'яв-ляється образ богині міста Антверпена у вигляді алегоричної постаті з ко-роною на голові. На думку автора, саме союз бога Шельди з фламандською Землею дасть змогу народові скористатися з багатих дарів рідної природи. У ряді алегоричних картин Рубенс засуджує війни і прославляє мир. Ці переконання художника найяскравіше виявилися під час оформлення Антверпена до урочистого в'їзду нового іспанського намісника Фердінанда. Серед традиційного в таких випадках славослів'я треба було нагадати наміснику і про те, чого жадали від нього Антверпен і вся Фландрія. У ле-нінградському Ермітажі зберігається багато ескізів Рубенса до цього гран-діозного оформлення, яке, до речі, і досі залишається зразком цього виду мистецтва, в якому поєднуються архітектура, живопис і скульптура. Зо-крема, в одному з ескізів оживає тема визволення Шельди від блокади, в другому — лунає палкий заклик до продовження мирної політики попе-редниці Фердінанда.

Велетенську творчу роботу Рубенс поєднував з напруженою диплома-тичною діяльністю. Він активно захищав мир і навіть домігся підписання мирної угоди між Іспанією та Англією. Але дальшій діяльності Рубенса в цьому напрямі перешкодила політика Іспанії та її намісників у Фланд-рії — вона ставала все більш реакційною і агресивною. Передові громад-ські й культурні діячі Фландрії поступово усвідомлювали марність дальшої боротьби за національні інтереси і відходили від політичної діяльності. Останні роки свого життя Рубенс провів у замку Стен.

В останнє десятиліття в творчості Рубенса посилилася інтимність і зріс інтерес до природи. Урочиста патетика часто тепер поступається місцем проникливій емоційності. Особливо це помітно в таких творах, як «Шубка», «Портрет Єлени Фоурмен з дітьми». В образі Єлени Фоурмен — своєї другої дружини, Рубенс втілив щастя молодості та повноту життєвих сил.

Творчість Рубенса відкрила новий шлях для розвитку всього фламанд-ського мистецтва. У творчості пейзажистів, чимало з яких співробітничали з Рубенсом, з'явилося піднесене сприймання природи. Під впливом Рубенса сформувався новий, суто фламандський вид монументально-декоративного натюрморту, пройнятого пафосом утвердження краси матеріального світу. Творцем його став Франс Снейдерс (1579—1657), один з найвидатніших майстрів натюрморту в світовому мистецтві. Його великі за розміром мальовничі соковиті натюрморти з нагромадженням різних фруктів, ово-чів,