Протягом усього життя Веласкес звертався і до античних тем. Але вони здебільшого були для нього тільки мотивом для показу народних характе-рів, яким належало провідне місце в ранніх творах майстра. Так, у картині «Вакх» оживають образи збіднілих іспанських селян, солдатів і ремісників, що стали бродягами і жебраками. Ці люди знають і виснажливий труд, і злигодні, але зберігають цільність своєї натури і можуть щиро, не втра-чаючи гідності, віддатися хвилині радощів.

Полотно «Кузня Вулкана» з великою майстерністю передає картину праці, раптово перервану появою несподіваного гостя.

Для картини «Прялі» художник використав давньогрецький міф про афінську дівчину Арахну, яка наважилася викликати на змагання в тканні саму богиню Афіну. Міфологічну сцену показано на чудовій, яскраво освіт-леній шпалері, що сприймається глядачем як результат праці іспанських килимарниць, зображених на передньому плані. «Прялі» — перша в світо-вому мистецтві картина, яка по-справжньому звеличує людську працю.

Наприкінці XVII ст. серйозна правдивість іспанського живопису почи-нає поступатися місцем зовнішній віртуозності. Це вже помітно в картинах останнього значного митця «золотого віку» іспанського мистецтва Естебана Мурильо (1617—1682). Його пензлю належать майстерно написані дещо солодкуваті жанрові картини і злегка сентиментальні картини на релігійні теми.

МИСТЕЦТВО ГОЛЛАНДІЇ XVII СТ.

Реалістичні тенденції так званого позастильового напряму європейсько-го мистецтва XVII ст. найяскравіше виявилися в живопису й графіці Гол-ландії. Формування національної школи відбувалося тут в умовах тривалої визвольної революційної боротьби проти Іспанії. Ця боротьба почалася в кінці 60-х років XVI ст. і завершилася 1648 р. Але вже перемир'я, укла-дене з Іспанією 1609 р., ствердило незалежність країни і дало могутній поштовх її розвитку. До влади прийшла буржуазія, але головною силою, на яку вона спиралася під час національно-визвольної боротьби, були на-родні маси, їх громадська активність відкривала широкі можливості для проникнення народно-демократичних тенденцій у молоду голландську культуру. Саме ці тенденції стали основою досягнень голландського ми-стецтва в період його короткого, але блискучого розквіту в 40—60-ті роки XVII ст. Голландія, що була на європейському континенті першою буржу-азною республікою, переживала період високого економічного піднесення, якому сприяли також успіхи наук. Замість ненависного голландському народові католицизму, так ретельно насаджуваного іспанцями, панівною формою релігії в Голландії став кальвінізм. Інтер'єри кальвіністських церков не прикрашались творами живопису та скульптури, і це значною мірою сприяло звільненню образотворчого мистецтва від вимог церкви.

Отже, у Голландії не було ґрунту для розвитку різних видів монумен-тально-декоративного мистецтва, які в XVII ст. застосовувалися для оформлення пишних аристократичних палаців і католицьких храмів. Найширшого розвитку набули тут станковий живопис і графіка. Картини при-крашали домашній інтер'єр, де проходило повсякденне життя людини, то-му вони мали здебільшого інтимний, камерний характер. Невеликі за роз-міром твори голландських майстрів милували око тонкою майстерністю виконання.

Найбільш охоче голландські живописці й гравери зображали те, що подобалося широким колам їхніх сучасників. Це були, насамперед, портре-ти людей різного соціального стану — заможних бюргерів, хвацьких офі-церів, ремісників, дрібних крамарів, бродяг.

Вабила художників і природа рідної країни, відвойованої в запеклій боротьбі. Із захопленням відтворюючи характерні мотиви, голландські мит-ці завершили по суті процес становлення реалістичного пейзажу в європей-ському мистецтві. Широко й відверто відобразили голландські живописці побут різних суспільних верств, зосередивши увагу на повсякденному житті людини. Вони вирішували такі проблеми, які дали змогу певною мірою визначити особливості побутової картини як специфічного жанру живопису. Інтерес до всього, що оточує людину, що пов'язано з її життям, зумовив надзвичайне поширення натюрморту. Звертаючись до релігійних тем, голландські митці прагнули осмислити їх як сторінки народного життя. Оскільки в мистецтво ввійшли безліч нових тем і явищ реального жит-тя, художники почали спеціалізуватися на якомусь одному жанрі, а то й на його різновиді. Так, одні пейзажисти писали сільські краєвиди, другі — ліс, треті — море і т. д. Живопис і графіка стали в Голландії XVII ст. чи не найважливішими формами національного самоутвердження, засобами пізнання дійсності. Тому, мабуть, так багато художників з'явилося в цій маленькій країні. Мандрівники, повернувшись у рідні місця, розповідали, що в Голландії картини штабелями привозили на ярмарки, і вони незмінно знаходили по-купців. Найвизначнішим майстром періоду формування національної школи голландського живопису був Франс Гальс (1580—1666). Жваво й гостро відчував Гальс дух бадьорої життєрадісності, який панував у країні за його молодих років. Особливо це відобразилося в групових портретах чле-нів стрілецьких гільдій — своєрідних бюргерських об'єднань, які зіграли велику роль у захисті міст під час національно-визвольної боротьби. У гру-пових портретах стрільців гільдій св. Георгія та св. Адріана, написаних Ф. Гальсом, надзвичайно виразно передано настрій громадської солідар-ності. Впевненими у своїх силах, рівноправними, веселими зображені учас-ники стрілецьких бенкетів. Вони наче запрошують до столу і глядачів. Не нехтуючи характеристикою кожного окремого учасника свята, художник подає груповий портрет як живу, пройняту внутрішньою динамікою при-родну сцену. Це враження ще більше підкреслюється широко й вільно покладеними мазками. Яскраву енергію випромінюють й індивідуальні портрети, написані Гальсом у 20—30-ті роки. Нею сповнений і юнкер Рамп, що обіймає свою милу, і святково одягнений офіцер, що, взявшись у боки, усміхнене дивить-ся на глядача, і напівбожевільна стара Малле Баббе з таверни, і молоді рибалки, загартовані працею на свіжому повітрі, і заможний бюргер Хетхейзен, що на самоті браво розгойдується на стільці, а на людях приймає урочисту позу.

Для художника цікава кожна