МИСТЕЦТВО АНТИЧНОГО СВІТУ

ЕГЕЙСЬКЕ МИСТЕЦТВО

Егеяська культура мала велике значення для розвитку народів басейну Середземного моря, її історія налічує майже дві тисячі років — з 3000 до 1200 р. до н. е. У II тисячолітті до н. е. важливими осередками егейської цивілізації були острів Кріт і місто Мікени на півострові Пелопоннесі. Звідси ще одна назва культури цього періоду — кріто-мікенська.

Розкопки німецького археолога Г. Шлімана в другій половині XIX ст. та англійця А. Еванса на початку XX ст. відкрили егейську цивілізацію.

Кріт — живописний острів, здавна прославлений Гомером, е місцем, де розгортаються події багатьох грецьких легенд. Тут, як розповідають міфи, народився верховний бог-громовержець Зевс. Син Зевса і фінікійської ца-рівни Європи — Мінос став першим правителем острова. На Кріті зодчий Дедал побудував палац Лабіринт, у глибинах якого жив напівбик-напівлюдина Мінотавр. Син афінського царя, герой Тесей зумів пробратися до Лабіринту і з допомогою дочки Міноса Аріадни знищив Мінотавра.

Не дивно, що відомості про Кріт ми знаходимо в міфах, бо цей острів був панівною державою в східній частині Середземного моря. Близько 2000 р. до н. е. тут були побудовані палаци вождів, зокрема перший Кноський палац, надійно укріплений стінами і баштами, палаци в містах Фесті, Малії, Гурнії. Давнє місто Кнос відкрив у 1900 р. А. Еванс. Численні мости, акведуки давали уявлення про високий рівень культури його меш-канців.

До найвидатніших мистецьких пам'ятників давнього Кріту належить Кноський палац, який будувався протягом кількох століть. Його складна композиція викликала до життя міф про таємничий Лабіринт.

Ансамбль Кноського палацу в основному склався близько 1600 р. до н. є., у період найбільшого розквіту Кріту. Стіни палацу побудовані з ви-сушеної глини. Центром композиції в великий прямокутний двір, до якого а усіх боків прилягають сотні приміщень: тронні і культові зали, склади, скарбниці, житлові кімнати, ремісничі майстерні. Розташовані на різних рівнях відносно центрального подвір'я, ці приміщення сполучалися чис-ленною кількістю коридорів і сходів. Характерним для егейської архітек-тури було застосування дерев'яних колон на кам'яній або гіпсовій базі, що розширювалися догори.

Крітські палаци були прикрашені фресками. Подекуди фрески допов-нювалися кольоровими рельєфами. Розписи відзначалися надзвичайною живописністю й різноманітністю сюжетів. Вони дають змогу ознайомитись із тогочасним життям на Кріті. Фрески розповідають про урочисті культові процесії, театральні дійства, спортивні змагання. На деяких з них зобра-жено юнаків з квітами, дівчат з дарами, жриць перед храмом. Однією з найвиразніших фресок є зображення танцюристки: м'яко окреслений силу-ет голови, красиве хвилясте волосся, пластичні лінії тіла. Тонке відчуття природи характеризує також фреску з Кноса, що зображує синіх дельфінів і різноколірних риб на голубому тлі. Цікаво вирішена і фреска, яка дістала умовну назву «Дами в голубому» з Кноського палацу. На ній — три жіночі постаті. Композиція побудована на тонкому ритмі ліній і кольорових плям. Майстер зробив особливий акцент на плавних лініях рук, прикрашених браслетами. Жінки одягнені у вузькі приталені сукні, на головах у них низки перлів і діадеми.

У крітських розписах досить часто зустрічається сюжет про змагання юнаків і дівчат з биками. Так, на одній з фресок з кноського палацу пока-зано акробатів — юнака і дівчат, що легко стрибають через бика, на спині тварини сміливий юнак робить сальто. Художники підкреслюють красиві форми тіла людей, гнучкість їхніх м'язів. Зелені тони фону гармоніюють з білими, коричневими кольорами.

На Кріті високого рівня досягло мистецтво різьблення по каменю. Гре-ки вважали Кріт також і батьківщиною мистецтва художньої обробки мета-лу. Крітські жіночі прикраси у свій час не знали собі рівних.

Багатством форм, розмаїттям декору характеризується крітська розпис-на кераміка, її розписи сповнені фантазії, тут і зображення риб, коралів, спрутів, медуз, водоростей, а також численних орнаментальних мотивів.

Про значні досягнення кріто-мікенського мистецтва свідчать численні зразки дрібної пластики. Статуетки з фаянсу, бронзи, слонової кістки, зо-лота і сьогодні вражають майстерністю виконання, досконалістю технічної обробки матеріалу.

До прекрасних пам'яток минулого належать два золоті кубки з Вафіо (Пелопоннес). На одному кубку зображено з правдивою переконливістю биків, що мирно пасуться, на другому — повна динаміки і експресії сцена полювання на диких биків: одна тварина потрапила в мисливські сіті, дру-га — втікає, третя — бореться з мисливцями.

Надзвичайно цікавою є статуетка богині з зміями, зроблена із слонової кістки і золота. Невідомий автор досить детально проробив обличчя богині, її одяг.

Близько 1400 р. до н. е. Кріт був захоплений, очевидно, войовничим племенем ахейців. Відтоді головні центри егейської культури, зосереджу-ються на материковій Греції.

Ахейці будували свої поселення на високих пагорбах, оточували їх неприступними мурами. У середині фортеці знаходився палац базилевса — військового вождя із численними приміщеннями для слуг і воїнів, майстернями, складами.

До наших днів збереглися палаци-фортеці міст Тірінфа й Мікен. їхні стіни складені з великих, вагою в п'ять-шість тонн, грубо стесаних каменів. Така кладка дістала назву циклопічної, бо піднімати ці велетенські камені, здавалося, могли тільки міфічні велетні — циклопи.

Мікенська фортеця має головну, так звану Левину браму. Над брамою знаходиться трикутна плита із скульптурним рельєфом: зображенням колони — священного символа правителів Мікен; з обох боків від неї — левиці, що спираються передніми лапами на вівтар. Рельєф на Левиній брамі в Мікенах — єдиний зразок монументальної скульптури егейського мистецтва.

Цікавими пам'ятниками архітектури є гробниці ахейських царів. Найзнаменитіша серед них увійшла до історії під назвою «скарбниці Атрея», ва ім'ям батька царя Агамемнона, героя