Великі заслуги Рефреж'є в галузі графіки. Серії гравюр «Гватемала», «В'єтнам», «По Радянському Союзу» закликають людей боротися за мир, за щастя народів. Плакатна графіка Рефреж'є стверджує його стійку гро-мадянську позицію. Композиції «Напалм», «Ні» війні у В'єтнамі!» тавру-ють американську агресію.

Значні досягнення американського реалістичного мистецтва очевидні на тлі тієї безвихідної ситуації, в якій опинилися численні представники формалістичного мистецтва. Без сумніву, майбутнє художньої культури США — за прогресивними силами суспільства.

МИСТЕЦТВО МЕКСІКИ

У XX ст. Мексика стала одним із значних центрів світової художньої культури. Панівне місце в її мистецтві займають монументальний живо-пис і графіка.

Сучасне мексиканське мистецтво сформувалося в період революції 1910—1917 рр., коли народ розпочав боротьбу проти диктатури президента Діаса. Революція породила в художників бажання розповісти про одвічне прагнення народу до соціального й національного визволення. У 1918 р. «Конгрес художників» закликав залучити мистецтво на службу народові. Період з 1920 по 1924 р. в Мексиці відомий як період культурної революції. У 1922 р. за ініціативою Рівери і Сікейроса було створено «Синдикат рево-люційних живописців». Члени цієї організації прагнули наблизити мисте-цтво до трудящих. Саме монументальний живопис давав змогу це здійснити.

Хосе Клементо Ороско (1883—1949) — найстарший представник трійки великих митців Мексики. На стінах будинків він створив динамічні драма-тичні композиції. Це — насамперед розписи в Національній підготовчій університетській школі в Мехіко (1922—1923).

Цікаві також фрески в Гвадалахарському університеті (1936). На купо-лі залу зображені символічні постаті Робітника, Вченого, Вчителя, Бунта-ря. У фресках в урядовому будинку в Гвадалахарі художник виділяє постать героя Ідальго, який підняв бідняків на боротьбу за національну незалежність. Образ Ідальго — це Прометей Мексіки.

Заслужене місце в світовому мистецтві посів Дієго Рівера (1886— 1957). Щоб бути художником, вважав він, треба бути в центрі соціальної боротьби. У настінних фресках в аудиторії амфітеатру Болівара, розписах сільськогосподарської школи в Чапінго він прагне створити композиції, близькі й зрозумілі народові, політичне активні. У 1923 р. Рівера розпочав колосальну за задумом роботу — розписи стін Міністерства освіти в Мехі-ко. Художника захопила тема революційної боротьби трудящих за соціаль-не й національне визволення. Вплив ідей Великої Жовтневої соціалістич-ної революції у цих фресках особливо помітний.

У 1933 р. Рокфеллер замовляє художнику для свого Рокфеллер-центра в Нью-Йорку фреску на тему «Прогрес на службі людства». У центрі ком-позиції Рівера помістив зображення В. І. Леніна. Звичайно, такий твір не влаштовував замовника-капіталіста.

Мозаїчні розписи театру інсургентів, завершені в 1953 р.— вершина творчості Рівери. Автор звернувся в них до фольклорних образів, народних драм, ритуальних танців.

У своїх епічних циклах Рівера розповідав про свій народ, про його славне минуле, історичних героїв Ідальго, Хуареса, Сапату, боротьбу з при-гноблювачами, а також про життя своїх сучасників. Його глибоко націо-нальна творчість належить до кращих надбань світової культури.

Великим соціальним змістом позначене мистецтво Давида-Альфаро Сі-кейроса (1896—1974), одного з основоположників нового монументального живопису Мексіки.

Здебільшого символічні образи Сікейроса втілюють боротьбу за свободу. Такими є фрески «Смерть загарбнику» у бібліотеці Мексиканської школи в Чілі, «Реакція і реакціонери» — у Міністерстві фінансів Санто Домінго. До кращих його робіт належать розписи в Палаці мистецтва у Мехіко. У них виявилася здатність художника до створення узагальнених, політично актуальних образів. Саме так сприймаються образи людських рук, що рвуть ланцюги, вбитих і закованих жертв війни та фашизму.

Цікаві розписи Сікейроса на теми взаємин людини і сучасної техніки, перемоги медицини над хворобами. Продуманістю характерів, актуальніс-тю, політичною спрямованістю, колористичною майстерністю позначені розписи Сучасного театру в Мехіко: «Розправа із залізничниками», «По-встанці Сапати і Віль'ї», «Похорон робітника», «Мексиканська революція проти диктатури».

Соціальною активністю позначений також станковий живопис Сікейро-са. У картині «Такі ми сьогодні» (1947) зображена людина, в якої силь-ні руки, міцна будова тіла, але замість голови — важкий камінь. Це символ приреченості. Картина «Політика доброго сусіда» (1951) у сатиричній фор-мі засуджує експансію американських імперіалістів.

Сікейрос — лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами».

Одним із засновників сучасної мексіканської графіки є Хосе Посада (1851—1913). Він створив понад 15 тисяч гравюр. Не одне покоління мексиканських художників вчилося на малюнках Посади. Його ілюстрації давали прекрасну картину того часу.

Великий вплив на розвиток графіки мала діяльність «Синдикату рево-люційних живописців». З його лав вийшли чудові майстри, які в 1937 р. організували «Майстерню народної графіки». У 1953 р. ця організація одержала Міжнародну премію миру. Учасники майстерні художники Л. Мендес, П. О'Хіггінс, Л. Аренал завжди дбали про розвиток реалістич-ного мистецтва. У 1947 р. вони виконали цикл «Образи мексиканської ре-волюції». 85 гравюр, що ввійшли до циклу, відтворюють етапи героїчної боротьби народу за краще життя.

Схвальний відгук творчість мексіканських художників знайшла у краї-нах Латинської Америки. Потяг до реалізму властивий кращим митцям Бразилії, які об'єдналися в 1950 р. навколо «Клубу друзів гравюри». В Аргентині засновником реалістичного мистецтва стає Антоніо Берні.

* * *

Сучасне капіталістичне суспільство характеризує непримиренна класо-ва боротьба. Вона знаходить своєрідне яскраве відбиття в художній куль-турі. Прогресивне мистецтво пов'язує свої шляхи з ідеологією пролетаріа-ту, соціалістичною ідеологією. Метод реалістичного