4) вияснення структури і особливостей розвитку мелодичної інтонації;

5) виявлення фразування та його ритмічної структури. Визначення границь фраз, їх будову, кульмінації;

6) визначення стійких звуків, ступенів, з яких починається та завершується мелодія в ладі;

7) характеристика жанру, колориту, стилю.

Після аналізу узагальнюється музичний матеріал та засоби музичної виразності, опорні знання про музику, що формуються, та які є основою для більш усвідомлених імпровізацій.

Після проведення дослідно-експериментальної роботи спостерігались значні зміни в музично-творчому розвитку дітей в експериментальних групах, чого не можна сказати про контрольні групи, де попередній рівень сформованості музично-творчих здібностей не зазнав суттєвих зрушень. Наведені нижче дані свідчать про динаміку зростання творчого потенціалу дітей з експериментальних груп (для порівняння наводимо показники творчого розвитку дітей контрольних груп) .

Вид завдання | Підвищення музично-творчого розвитку відн. початкового в %

Контрольна група | експериментальна група

Питально-стверджувальна імпровізація | на 10 | на 45

Мелодизація віршованого тексту | на 5 | на 25

Імпровізація на власний текст | на 3 | на 20

Імпровізація "по ланцюжку" | на 3 | на 20

Ритмічна імпровізація | на 10 | на 45

Імпровізація на теми емоційно-образної ситуації | на 10 |

на 45

Музичні вокальні діалоги | на 10 | на 50

Інсценізування

Оприділення музичного образу певного твору | на 15

на 10 | на 50

на 45

Якщо зробити порівняння між експериментальною та контрольною групами, то слід зазначити, що в учнів експериментальної групи (відносно контрольної) розвиток музичної творчості підвищився в середньому на 29,9%.

Взагалі у дітей експериментальної групи розвиток музично-творчих здібностей (відносно початкового) підвищився в середньому на 38, 3)5, а в дітей контрольної групи - на 8, 4%.

Отримані результати свідчать про продуктивність і результативність ідей впровадження в практику загальноосвітньої школи розробленої нами системи музично-творчих завдань.

ВИСНОВКИ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ.

Роблячи висновок з усього сказаного необхідно підкреслити, що творчість повинна опиратись на інтерес, позитивні мотиви усвідомлення важливості для дитини творчої діяльності. Учителю необхідно стимулювати інтерес до творчих пошуків, за допомогою використання проблемних завдань. Інтерес, ми вважаємо, - головний мотив творчості. Також необхідно створювати творчий мікроклімат, емоційно-образні проблемні ситуації, близькі за змістом до дитячих життєвих потреб та інтересів. Важливо, на нашу думку, формувати у дитини відчуття значимості не тільки результату, але і процесу творчості. Необхідно прагнути до вироблення позитивної мотивації по відношенню до продуктивної діяльності.

Також ми думаємо, що бажано заохочувати найнеймовірніші асоціації та нестандартність мислення, розвиваючи творчий досвід і творчі здібності дітей. Взагалі, динаміка дитячої творчості активізується засобами : новизни змісту завдань та ілюстративного матеріалу, проблемністю викладу відомостей про музику, різноманітністю педагогічних прийомів, тематичним зв’язком з урочним матеріалом і їх композиційною завершеністю, поєднанням колективних та Індивідуальних форм творчої діяльності. Бажано будувати творчі завдання за принципом контрасту. Музично-літературний матеріал для початкових імпровізацій підбирається із народного та дитячого фольклору.

Необхідно, на нашу думку, в побудові творчих занять досягати постійного взаємозв'язку нового зі старим, із використанням між предметних зв’язків. Ми вважаємо, що в процесі творчості шкідливі одні і ті ж постійні методи та прийоми емоційного впливу.

Вчитель повинен позитивно оцінювати творчу діяльність дітей та стимулювати її прояви не тільки в процесі занять, але і в позаурочний, вільний від занять час.

Ми можемо виділити деякі рекомендації по активізації дитячої творчої музичної діяльності:

1) музична імпровізація допомагає емоційному самовираженню дитини, тому не треба хвилюватися, що на початку імпровізаційних спроб учні не дотримуються музичних канонів побудови мелодичного малюнку, від чого появляється відчуття "музичної сваволі". Усі вільності мелодичного результату компенсуються логікою безпосереднього музичного відчуття, яке народжується в момент імпровізації, образним мисленням дитини, її фантазією і оправдовуються невмінням логічно виражати свої почуття в музичній формі. Поступово, в процесі засвоєння музичної мови і творчих особливостей імпровізаційної діяльності, мелодичні малюнки стануть більш закономірні в побудові.

2) При імпровізації необхідно домагатися музичного характеру, послідовності розвитку музичної інтонації та художнього виразного виконання.

3) Для вокальної імпровізації необхідно розвивати вокальні здібності та чистоту інтонування у дітей.

4) В процесі музикування необхідно звертати увагу учнів на підготовленість кульмінації, формувати відчуття ладу.

5) Не обмежувати в кількісному відношенні імпровізаційні знахідки дітей. Бажано навчити творчо працювати учнів "внутрішнім слухом" і відбирати найбільш вдалі для вокальної та інструментальної імпровізації інтонації. Імпровізації не повинні обмежуватися і в часі.

6) Стимулювати розвиток здібностей до варіювання, тобто внесенню в імпровізацію змін різного характеру з метою удосконалення мелодичного малюнку імпровізації. Завдяки варіюванню дитина на одній імпровізації може спостерігати зміну характеру й образу в залежності від застосування різних форм музичної виразності.

7) Вітати прагнення проаналізувати, узагальнити й оцінити твір чи художню творчість. Необхідно організовувати доброзичливі колективні обговорення результатів дитячої творчості, якості Імпровізаційної ді-яльності кожного учня.

В своїй дослідно-експериментальній роботі ми виявили деякі факто-ри, які гальмують творчий процес:

1) Невпевненість дітей в своїх силах і страх перед завданням. Боязнь невдачі й осудження пригнічує уяву та ініціативу;

2) Надмірна самокритичність або підвищена самооцінка понижує творчу фантазію на першому етапі, але ця якість, ми вважаємо, дуже не-обхідна на останньому етапі в процесі аналізу результатів творчої діяльності;

3) Небажання та лінь, відсутність інтересу;

4) Перевтома, пов’язана з перенапругою;

5) Неважливість творчої діяльності для колективу та байдужість до оцінки колективу;

6) Відсутність внутрішніх спонукань, позитивних мотивів і потреб в колективній та індивідуальній творчості.

Запропонована методика музично-творчого розвитку особистості і програма позакласних творчих занять надає вчителю широке поле для діяльності, а саме: для творчого варіювання формами організації і проведення занять, видами імпровізації, підбором музичного та