1.3. Планування музично-творчих занять в позаурочний час.

На позаурочних заняттях учні засвоюють основні музично-творчі знання та вміння, які розвивають творчі здібності. Вони знайомляться в доступній ігровій і творчій формі з елементарними засобами музичної виразності та закріплюють основні опорні музичні поняття, засвоєні на уроках музики. "Початкове музичне виконання передбачається для всіх дітей без винятку. Основні елементи музики (моторика, слух, емоційність; інтелект) закладені в дитині, і мова йде не про те, щоб принести дитині із зовні, а про те, щоб визволити її творчі сили” [23, 51].

Ми вважаємо, що творчі заняття повинні проводитися усім класом без диференціації дітей на більш чи менш здібних. Всі діти класу мають право та можливість оволодіти основами музичної імпровізації та брати участь в колективному музикуванні без спеціального відбору.

На нашу думку, в основі планування музично-творчих занять повинні лежати такі загальнодидактичні принципи навчання та виховання:

1) Принцип єдності навчання, виховання та розвитку реалізується на кожному музично-творчому занятті, планується та формулюється в конкретних педагогічних цілях, виходячи Із теми та змісту заняття. Взаємозв’язки обумовлюється тим, що домагаючись дидактичної мети: навчити дітей музичної творчості та познайомити їх із основними засобами музичної виразності. Вчитель виховує любов до Батьківщини, природи, повагу до старших. Виховуючи, він розвиває особисті якості та здібності учня, формує всебічно розвинену особистість і включається в єдиний навчально-виховний процес.

2) Оптимізація навчального процесу передбачає досягнення максимального результату навчання музично-творчої діяльності з мінімальною затратою часу. Ми вважаємо, що правильно організована позакласна діяльність школярів в доступній ігровій та творчій формі, з конкретними цільовими установками, створенням емоційно-образного проблемної ситуації, мікроклімату і непряме управління творчим процесом, створює реальні можливості для оптимізації музично-творчої діяльності.

3) Головним завданням принципу проблемного навчання вважається формування творчих здібностей в процесі самостійного вирішення проблемних педагогічних ситуацій, які ставлять учні в такі умови, коли вони під керівництвом вчителя самостійно вирішують проблему, отримуючи при цьому певні знання та навики музично-творчої діяльності.

4) Реалізація принципу взаємозв'язку музичної творчості з оточуючим дітей світом сприяє доступності, інтересу і важливості творчої діяльності для дітей. Музична творчість сприймається як живе мистецтво, і встановлюється найближчий зв’язок життєвих і музичних явищ, які допомагають проникнути в сферу складних, життєвих і музичних закономірностей.

5) Принцип тематичної побудови, який опирається на принцип взаємозв'язку музичної творчості з оточуючим дитячим життям. Об’єднання творчих занять і внутрішньої структури уроку досягається тематичною спрямованістю. Для кожного заняття визначається образна тема, яка відображає життя дітей, пов’язка з оточуючим світом, музично-теоретичними поняттями. Ми вважаємо, що теми допомагають створювати емоційну атмосферу й єдиний образили стержень занять, дають можливість вчителю варіювати проблемним матеріалом для творчості. Тематична побудова програми створює умови для досягнення цільності творчого заняття, єдності всіх видів музично-творчої діяльності та можливості органічного зв’язку з урочним тематизмом.

6) В основі планування і побудови творчих завдань лежить музично-пізнавальний принцип. Основна його мета - пізнання учнями в творчому процесі теоретичних опорних знань і музичних понять, засвоєння засобів музичної виразності та основних закономірностей музичної творчої діяльності.

7) Принцип систематичності та динаміки творчого розвитку практично відображений, на нашу думку, в системності та послідовності побудов творчих завдань, із постійним ускладненням і розширенням „творчої самостійності”, що відповідає віковим особливостям учнів кожного класу і відповідає вимогам поступового переходу від простого до складного музично-творчого процесу. Слід зазначити, що методика проведення музично-творчих занять динамічна, це проявляється в новизні форм проблемних завдань, різноманітності педагогічних прийомів, тематичним зв’язком із матеріалом уроку.

8) Принцип взаємозв'язку емоційного та логічного в творчій діяльності обумовлений необхідністю вже наприкінці початкового навчання осмисленого застосування при вирішення емоційного образу імпровізації опорних музичних понять і елементарних засобів музичної виразності.

9) Взаємозв’язок всіх видів мистецтв, на нашу думку, обумовлюється : єдністю естетичних закономірностей і глибоких емоційних основ, можливістю творчих здібностей і нагромадження емоційного досвіду. Але кожне із мистецтв, як відомо, має свій неповторний устрій художньої мови й образного мислення, несе свій специфічний змістовний аспект, які в поєднанні створюють гармонію мистецтв.

10) Принцип колективного навчання творчої діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей. Своєрідність кожної особистості обумовлює індивідуальний підхід до творчої діяльності. Колективне навчання прак-тично реалізується в процесі інструментального музикування на дитячих інструментах і з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.

11) Принцип міцності, усвідомленості, результативності опорних музичних знань. Засвоївши опорні музичні знання на творчих заняттях, діти можуть самостійно застосовувати їх на уроках музики і позаурочний час. В майбутньому, на нашу думку, творчі здібності допоможуть дитині в самостійному пізнанні складних проблем, не включених в програму школи.

Ми вважаємо, що планування музично-творчих занять повинно вклю-чати в себе :

1) Створення мікроклімату для творчої діяльності й організацію емоційно-образних ситуацій. Це, на нашу думку, досягається певними педагогічними методами:

- проблемно-пошукових і створенням проблемної ситуації;

- бесідою та дискусією;

- методом емоційної драматургії;

- методом контрасту;

- дидактичними пізнавальними і творчими рольовими іграми;

- наочними : ілюстрація та демонстрація художніх літературних та музичних творів;

- методом одобрення та заохочення.

2. Організацію всіх видів музичної імпровізації: ритмічної, вокаль-ної, інструментальної, вокально-інструментальної імпровізація на занят-тях повинна, на нашу думку, здійснюватися такими методами:

- запитання-відповідь;

- мелодизацію віршованого тексту;

- розгортанням та завершенням мелодичних зворотів;

- підбором ритмічного і ладогармонічного акомпанементу;

- імпровізацією на ладогармонічній основі;

- імпровізацією підголосків