- музичними діалогами;

- інсценізуванням:

3) Освоєння опорних музичних понять:

- музичної азбуки;

- елементарних музичних теоретичних понять;

- нових відомостей про засоби музичної виразності. Це досягається такими педагогічними методами:

- аналізом і співставленням ;

- узагальненням ;

- методом виявлення музичної драматургії;

- музичним усним і письмовим, ритмічним і мелодичним диктантами, графічним методом;

- змаганням ;

- методом контролю та самоконтролю.

Деякі вчителі, які ще не володіють методикою творчого розвитку особистості, а працюють "по-старому", проявляють скептицизм, не бажаючи освоювати нові методи роботи. Вони переконані, що немає користі в примітивних імпровізаціях і краще вивчити ще декілька пісень, ніж займатись елементарним музикуванням. Б. В. Асаф’єв з цього приводу писав: "Професіонали закричать : "Як викликати творчість ? Без теорії композиції? Без правил? Без підручників і посібників?" Але їх можна заспокоїти. Ніхто на "ремесло" композитора не робить замах. Мова йде тільки про збудження творчого музичного інстинкту, який є у великої кількості людей. Мова йде не про виховання співаків-композиторів. Виховати ж музично-творчі навички необхідно, по-перше тому, що кожен, хто хоч трохи відчув в якій-небудь сфері мистецтва радість творчості, буде в змозі сприймати та цінувати все хороше, що робиться в цій сфері, і з більшої. Інтенсивністю, ніж той, хто тільки пасивно сприймає. Музична творчість не проявляється тільки в створенні "складної музики", вона значно різноманітніша, ніж уявляється" [2, 98].

Суперечки вчителів стосовно результативності дитячої імпровізації та її примітивності вирішується на користь творчості. "Примітивна мелодія, створена учнем, наповнена для нього великим змістом, аніж вивчена чи складена. Дитина, яка творить, прагне найкращим чином виразити в звуках те, що їй малює творча уява (а під час імпровізації в класі це прагнення посилюється ще й своєрідним почуттям артистизму). Крім того, при систематичних заняттях, інтонаційне збагачення імпровізацій відбувається від уроку до уроку досить помітно" [51, 4].

В процесі імпровізації діти комбінують нагромаджений слуховий, музично-інтонаційний запас, проявляючи при цьому фантазію й оригінальність у варіюванні та творчій переробці. Звідси витікає важливість музично-слухового досвіду дітей. З цією метою на творчих заняттях проводиться кропітка робота по збагаченню та розширенню музично-слухових уявлень учнів з урахуванням взаємозв'язку із музичним матеріалом для слухання музики на уроці. Музично-слуховий матеріал на творчих заняттях погоджується з тематизмом і допомагає створенню необхідної творчої атмосфери для емоційно-образної ситуації.

На наш погляд, необхідність створення творчого мікроклімату обумовлена і психологічною релаксацією дітей, зняття з них зайвої відповідальності за результатна можливу невдачу та засудження колективу.

„Проведення уроку мистецтва - творчий акт. План уроку тут можна тільки намітити - це схема уроку. Живою цю схему робить творчість вчителя, і, звичайно, творчість учня" [20, 190].

Для успішності організації творчих занять вчителю бажано добре знати та уявляти рівні загального, музичного та творчого розвитку кожного учня.

Активізація та контроль творчої діяльності повинні здійснюватися, на нашу думку, не методам диференційованої п’ятибальної оцінки, а змаганням і підведенням підсумків, заохоченням та стимулюванням. "Змагання - важливий атрибут людського спілкування і сильний стимул народження спонукальних сил в колективі. Змагання - явище емоційне і позначає не скільки форму діяльності, скільки спосіб актуалізації певних емоційних станів, які стають джерелом додаткових сил людини, її активності" [25, 33].

Для досягнення цієї умови педагоги не повинні давати загальну оцінку всьому дитячому колективу, а проявляти індивідуальний підхід , відмічати індивідуальні досягнення кожного. Стимул "досягнення успіху" допомагає розвитку творчих здібностей кожного учня і всього дитячого колективу до позитивних педагогічних оцінок, необхідно, ми вважаємо, варіювати способи заохочення. В кінці кожного семестру бажано проводити заключні заняття - концерти із виконанням найкращих імпровізацій учнів та можливим їх інсценізуванням.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО ЗНАХОДЖЕННЮ ШЛЯХІВ ВДОСКОНАЛЕННЯ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1. Система музично-творчих завдань

З метою апробації визначених шляхів музично-творчого розвитку молодших школярів нами була проведена на базі Івано-Франківської загальноосвітньої школи №8 дослідно-експериментальна робота. З 8 (перших, других, третіх) класів було сформовано шість експериментальних груп (по дві для кожної вікової категорії дітей). Кожна група налічувала по 10-12 учнів. Музично-творчі заняття проводилися по 45 хвилин один-два рази на тиждень.

На початку дослідно-експериментальної роботи нами було проведено констатуюче обстеження дітей, щодо їх музично-творчого розвитку. Аналіз його результатів виявив, що діти не вміють самостійно користуватися тими знаннями, які вони набули під час навчання, а саме, вони не в змозі вибирати необхідні засоби музичної виразності для створення певного музичного образу. З таким видом музичної творчості як імпровізація діти знайомі поверхнево. Вони можуть імпровізувати тільки після того, як вчитель продемонструє свій приклад імпровізації. Після чого їх власні твори майже повністю повторюють зразок. Найбільш популярним та доступним завданням для дітей, як засвідчують результати констатуючого опитування, в інсценізування окремих творів. Це завдання нагадує гру, тут діти можуть проявити свою творчу уяву й активність.

Щодо такого виду музичної діяльності як слухання музики, то ми виявили, що на уроках музики мало приділяється уваги розвитку самостійної творчої думки школяра. Вчитель не надає волю дитячій творчій уяві під час слухання таких творів зміст і музичний образ яких учні могли б встановити самостійно. Цим самим він притуплює творчу активність, ініціативність та самостійність школярів.

Тому в основу дослідно-експериментальної роботи була покладена, розроблена нами система творчих позакласних завдань, здатна стимулювати, на наш погляд розвиток музичної творчості молодших школярів.

Експериментальна робота проводилася за розробленою нами системою музично-творчих завдань. Нижче показаний тематичний зміст програми і занять:

І клас: „Чарівний світ музики”

І семестр

- Здрастуй,