Переважна Тема веснянок - безпосереднє живе сприйняття природного довкілля, віра в невичерпну енергію, оптимізм па противагу церковній аскетичній моралі.

У народній пісні "ясне сонечко", "весна-краса", "личенько біле", "ночі ясні" - у дівчат, а парубки - "соколи", "удальці", "браві козаки" тощо. .

Безперечно, чільне місце в цій групі посідають жіночі та дитячі хороводи (веснянки, купальські, русальні). Деякі з них -ключові, Так, у хороводі "Жучок" дівчата стають обличчям одна до одної, обхоплюють свою ліву руку правою трохи нижче ліктя, лівими беруться за праві руки дівчини-візаві трохи нижче ліктя, утворюючи таким чином своєрідний місток. За першою парою шикується друга, третя й тд. У кінці ключа на руки підсаджують дитину (хлопчика чи дівчинку), і вона ступає по живому містку, просуваючись до голови хороводу. Пари, через які пройшла дитина, перебігають назад і знову займають місце в ключі. Ключів таких може бути декілька.

У хороводах є досить матеріалу для акторської гри. В них широко застосовуються монологічні та діалогічні форми. Це, по суті, ціла вистава.

У хороводі "Голуб-голубочок” ("голуб", "дощик", "вітерець") поєднуються з діями решти учасників. За першим разом учасники ведуть хороводи навколо основних трьох солістів і в кінці (за другим разом приспіву) показують, як половіє в степу трава.

Русалки, за народним повір'ям, - це молоді, вродливі істоти, що живуть у лісах, гаях, озерах, ставках і виявляють себе в період зеленого буйноцвіття. Звідси і "зелена", або "клечальна" неділя. Клечають хату віттям дерев, обожнюваних нашими предками: дуба, клена, липи, бука, граба тощо. Вони мають відганяти з . подвір'я, оселі та від людей, що там мешкають, усе зле.

Збираються русалки, як правило, біля води, ведуть хоровод, співом закликаючи хлопців та дівчат до себе, а потім лоскочуть (дівчину чи парубка) до смерті. Культові та магічні елементи відійшли в небуття, залишилось же прекрасне, сповнене поезії свято любові до природи, молодості, краси.

Теми русальних хороводів, у переважній більшості, продовжують мотиви веснянок з доповненням звичаїв та ритуалів, що виникали під час клечальної неділі. На Лівобережжі вибирають дівчину - "тополю" і водять селом, співаючи пісень. ПІД час проводів русалок роблять опудало (в образі жінки). Дівчата вбирають голови віночками, тримаючи в руках любисток, водять біля опудала хороводи, а потім виносять його за село, розривають і розвіюють по вітру.

У Наддніпрянському регіоні на майдані або вигоні встановлюють "ігорного дуба", тобто вибирають високе дерево і, закосичивши його квітами, паперовими стрічками, водять навкруг нього хороводи. На Київщині ставлять "віху", обкладають її травами, перев'язують перевеслом, зібраним із квітів; на Поліссі "завивають" берізку.

У русальних піснях русалки просять у жінок наміток, у дівчат - сорочок (щоб вільніше себе почувати), загадують загадки і т.д. Русальні хороводи "Ой, кумочко", "Кумайтеся, та не дайтеся" та інші зв'язані з обрядом кумування дівчат, яке відбувалось клечальної неділі в окремих місцевостях України. Дівчата сходились у садках, обмінювались намистом і хустками до Петрового дня. Ті, що помінялися, називалися кумами. Однією з найпоширеніших тем веснянок є образ дівчини. За уважного аналізу можна виявити такі сюжетні лінії: перші гулі, зародження кохання, вибір пари, шлюб, стосунки в сім'ї. Тут виявляється і взаємна симпатія, прихована за елементами гри, турботливе ставлення до дівчини. Варто згадати узвичаєний поцілунок на людях, яким нагороджується переможець.

У хороводі "Подушечка" після вибору дівчина сідає хлопцеві на ліве коліно, і хлопець цілує дівчину.

Подушечка, подушечка

Моя пуховая,

Дівчинонько, дівчинонько

Моя молодая!

Кого люблю, кого люблю,

Того й поцілую;

Подушечку пуховую

Тому й подарю.

В ігрових (любовних) хороводах основне значення мало не те, як співали чи грали, а саме вибір пари, виявлення взаємних симпатій.