Між ними розташовувалися квадратні вікна, і містилися по трьох кронштейна, що служили опорами для щогл. На них натягали тент від сонця (веларий), що створював тінь над трибунами й ареною. Останній поверх був прикрашений бронзовими щитами (не збереглися).
Зовнішні частини Колізею були споруджені з травертину, внутрішні – з туфу, цегли, мармуру, бетону і дерева. При будівництві Колізею ретельно притерті камені минулого покладені без розчину і скріплені між собою залізними скобами, велику частину яких виламали в часи середньовіччя.
80 арок нижнього ярусу (вони були пронумеровані) служили для входу і виходу глядачів, тобто на кожен вхід приходилося по 600 глядачів. Пройшовши через арки нижнього ярусу, люди попадали в склепінні галереї, що йдуть паралельно зовнішній стіні. Такої ж галереї в другому і третьому ярусі використовувалися, як місця для відпочинку. Сходи, що знаходяться усередині будинку, забезпечували глядачам швидкий вхід усередину.
Під ареною знаходилися складні інженерні спорудження, водопровід, конструкції для механічних пристроїв (піднімальні механізми, що доставляють гладіаторів і звірів наверх), клітки для тварин, склади для зброї, приміщення для декорацій, кімнати гладіаторів. Арена сучасного Колізею позбавлена покриття, тому зараз можна бачити колись сховані приміщення.
Колізей – видатний пам'ятник архітектури Древнього Рима, самий великий амфітеатр античного світу, символ величі і могутності імператорського Рима.