2. Музика

Шлях іспанської музики був своєрідний. У XVII ст. своя оперна школа не висунулася , але прагнення до театральної визначеності виявилось досить рано. Крім великих драматичних творів з традиційною участю музики, розвивалися театралізовані пісні (tonas, tonadas), склалася сарсуела - музично-театральний жанр (від назви королівського замку). Музиці додавалася ведуча психологічна роль. У XVIII ст. значення жанру затьмарюється італійською оперою.

Таким чином, будучи в економічному і політичному занепаді, Іспанія переживала свій “золотий вік" в художній культурі.

Мистецтво Німеччини

1. Скульптура

Своє подальше поширення стиль отримав в Німеччині. Особливого розквіту досягла скульптура. У інтер'єрі німецької барокової церкви їй відводиться більша роль, ніж живопису. Найяскравішим майстром бароко був Бальтазар Пермозер (“Палац Цвінтер" (архітектор Пеппельман), “Відчай проклятого", “Святий Амвросий"). Його роботам характерна експресія, що переходить у велику внутрішню силу, унікальність робіт дрібної пластики, глобальні філософські проблеми.

У архітектурі стиль бароко був представлений менш яскраво: Палац Цвінгер в Дрездені, Фрауенкірхе в Дрездені (архітектор Георг Бер).

2. Живопис

Якщо скульптура і архітектура були міцно пов'язані з німецькою національною традицією, то стан живопису залишився досить складним. Ослаблення національної традиції є трагічною рисою того часу. Закономірним слідством цього була орієнтація живописців на інші європейські школи.

Бароко найбільш яскраво представлене в творчості художника-монументаліст Франца Антона Маульберга. Він пише широко, темпераментно, вільною кистю, насичуючи колорит колірними акордами, що дають могутній декоративний ефект. Він, передусім, живописець, якого не дуже хвилює психологізм, детализація в зображенні, але дуже цікавлять колірні плями, що перетворюються в колірну фантасмагорію. Наприклад, “Хрещення євнуха".

3. Музика

Надзвичайно насиченою була музика Німеччини, надана різноманітними жанрами і що дала світу такого генія, як І.С. Бах.

Серед вокальних жанрів найбільш великі твір - вокальні ораторії Генріха Шюца - пасіони. Походження форми пов'язане із середньовічними традиціями читання певних розділів Євангеліє на страсний тиждень. Поступово пасіони стають витворами композитора. Основні риси:

1) лаконічність і суворість музичної драматургії;

2) декламація залежить від церковної традиції виголошення тексту;

3) вводяться елементи напевности (в кульмінаціях);

4) обрамлення хорами.

Опера найбільш продуктивно розвивалася в Гамбургу. Характерно:

1) духовні, міфологічні, історичні, побутові, злободенні сюжети;

2) комедійне трактування;

3) театральні ефекти;

4) натуралістичні подробиці;

5) груба мова, діалект.

Серед представників: Георг Телеман, Ріхард Кайзер.

У інструментальній музиці XVII ст. орган займав почесне місце. У перших покоління німецьких композиторів-органістів найбільш цікавими були фігури Шайдта (1587-1654) і Іоганна Фробергера (1616-1667). Фробергер зблизив органну музику (імпровізаційність, патетичність, віртуозність, рухливість, тонка розробка деталей). Серед безпосередніх попередників Баха можна назвати Іоганна Адама, Георга Бема, Іоганна Пахельбеля, Дітріха Букстельхуде. Великі і оригінальні художники, вони представляють різні сторони предбахівского органного мистецтва: Пахельбель - “класичну" лінію, Букстельхуде - “барокову".

VI. Иоган Себастьян Бах.

Особливість історичного становища полягає в тому, що він був передовим художником свого часу. Трагічне історичний стан Німеччини (селянська війна, тридцятирічна війна, Вестфальський мир, що остаточно закріпив роздробленість країни) дало Баху можливість відчути трагічні протиріччя свого часу. Бах підіймається до високого узагальнення духовного життя, мистецтва на новому історичному етапі в концепціях загальнолюдського значення. Соціальна природа його музики народна, “співак селянських і міських низів" (Розеншильд), церковна. Бах апелює не тільки до емоцій, але і передусім до розуму, інтелекту. Могутній, кришталево ясний інтелектуальний початок - один з устоїв його мистецтва. Його ідеал - світ світлий і розумний. Для Баха характерна емоційність і трагічність, пафос, вища трагедійна концепція в пасіонах, гранична можливість узагальнення в месах.

Риси стилю:

1) мелодія - опора на риторику, на форми, що склалися, на схеми і символи церковної музики, на народні мелодії;

2) гранична концентрація ;

3) ритм різноманітний. Бах неперевершений майстер різнорідних і в той же час органічних ритмічних сплавів і контрастів, перемикання і зіставлення (“Хроматична фантазія і фуга", “Органна фантазія" ).

Бах працював у всіх жанрах (крім опери) і скрізь досяг небувалих вершин.

Пасіони - піднесено-філософське втілення євангельської теми. Ідея пристрастей трактована гуманістично і етично. Його герой покірливо і непохитно йде на жертовний подвиг. У Мессе не зафіксовані картини життя, оповідання. Сфера Месси - людські ідеали в їх естетично і етично узагальненому вираженні. Уперше ідея сходження від страждань до радості отримала узагальнену форму. Дві образні сфери - страждання і дія, Це означає, що зміст глибокий і різноманітний, як частина баховської картини світу.

Інструментальна музика

Більшість інструментальної музики - твори світські (виключення - музика для органу). У інструментальній музиці протікає процес взаємодії і взаємозбагачення різних областей, жанрів, типів викладу. Центральне місце займає музика для клавіру і органу.

Клавір - творча лабораторія. Бах розсував рамки репертуару, пред'являючи граничні вимоги до інструмента. Клавірний стиль відрізняється енергійним і величавим, стриманим і урівноваженим емоційним ладом, багатством і різноманітністю фактури, насиченістю. Бах ввів нові прийоми гри. Твору: п'єси для початківців (маленькі прелюдії, фугетты), прелюдії і фуга (ХТК), сюїта, концерти (Італійський), токкати, фантазії (вільна імпровізація, патетично підведений тон, віртуозна фактура), “Мистецтво фуги" (створив класичну фугу).

Велика роль в творчості Баха належить органу. Органний стиль наклав відбиток на все інструментальне мислення композитора. Саме органу належить жанр, зв'язуючий інструментальну музику з духовними кантатами і пасіонами - обробки хоралів (більше 150). Органні твори тяжіли до форм, традиційних жанрів, яким Бах дав якісно нову інтерпретацію: прелюдія і фуга (розмежував дві композиційні сфери, удосконалив їх, возз'єднавши в новому синтезі).

Писав