одяг — не лише цінна істо-рично-культурна пам'ятка. Варіативність його крою, пропорцій, форм, функціо-нальність і практичність, логіка зв'язку між формою, конструкцією й художнім вирішенням — це справжня енциклопе-дія дизайну, яка має бути завжди в пригоді творцям сучасного костюма.
Використана література.
Матейко К. І. Головні убори українських се-лян до початку XX ст. // Там же. 1973. № 3.
Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографіч-ний нарис. Київ, 1991.
Матейко К. І., Сидорович С. Й. Використання в сучасному одязі елементів традиційного вбран-ня // Нар. творчість та етнографія. 1963.
Нариси історії українського декоративно-при-кладного мистецтва. Львів, 1969.
Білецька В. Українські сорочки, їх типи, ево-люція і орнаментація // Матеріали до етнології та антропології. Львів, 1929. Т. 21—22, ч. 1.
Бойко В. М. Українські народні традиції в су-часному одязі. Київ, 1970.
Будзан А. Художні вироби з бісеру // Нар. творчість та етнографія. 1976.
Дудар О. Художнє ткацтво Полісся // Народ-ні художні промисли України. Київ, 1979.
Жолтовський П. М. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ, 1978.
Кара-Васильева Т. В. Українська вишивка: Альбом. Київ, 1993.
Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. Київ, 1993.