Реферат на тему:
Весілля на Коломийщині
План.
1. Весілля на Коломийщини.
2. Весілля в селах (Ковалівка, Мишин, Малий і Великий Ключеві, Марківка, Рунгури, Слобода).
3. Старости.
4. Оглядини.
5. Запросини на весілля.
6. Весільний староста.
7. Весільні музики.
8. Весільні танці.
9. Весільні строї.
10.Весільні пісні.
11. Вінок.
12.Весільні страви.
13.Весільний хід.
14. Деревце.
15.Розплітання молодої.
16. Завивають молоду.
17. Благословення. 18.Весільні дні.
19. Сучасне весілля в селі Мишин.
а) Тиждень до свята;
б) Голубці;
в) Посаг;
г) Весілля;
д) Повесільне;
Зміст
Вступ....................................................................................................................2
Основна частина..................................................................................................3
Села гуцульської Коломийщини........................................................................3
Старости................................................................................................................3
Оглядини...............................................................................................................4
Запросини на весілля...........................................................................................4
Весільний староста..............................................................................................4
Весільні музики....................................................................................................4
Весільні танці........................................................................................................5
Весільні пісні.........................................................................................................5
Весільні строї.........................................................................................................5
Вінок.......................................................................................................................6
Коровай..................................................................................................................6
Весільні страви......................................................................................................7
Весільний хід.........................................................................................................7
Деревце..................................................................................................................8
Розплітання молодої.............................................................................................8
Бояри......................................................................................................................8
Завивають молоду.................................................................................................9
Обдаровування молодих.......................................................................................9
Благословення........................................................................................................9
Весільні дні..........................................................................................................10
Сучасне весілля у селі Мишин..........................................................................12
Неділя за тиждень до свята...............................................................................12
Четвер. Запах голубців нагадує про гостину...................................................12
П'ятниця. На посаг княгині дивиться кожен...................................................12
Субота. "Весілля іде звідтіля, звідкіля чути скрипаля."................................12
Неділя по весільна. Коси невістці заплітає свекруха.....................................13
Висновок.............................................................................................................15
Список літератури.............................................................................................16
Вступ.
Ще змалечку я цікавилася народними звичаями та обрядами, тому що я народилася в мальовничому селі на Прикарпатті. Прикарпаття це край пісні, музики і танцю.
Пишучи цю роботу, я поставила собі за мету висвітлити багатство наших традицій та обрядів, адже це - великий скарб - культурна спадщина яка передавалася з покоління в покоління. На мою думку, наші звичаї не повинні забуватися народом.
Надзвичайно багата Коломийщина на українські народні традиції і звичаї оскільки її землі віддавна заселені місцевим українським населенням. Водночас Коломийщина у фольклорно-етнографічному відношенні строката і досі залишається не вивченою.
Коломийщина, як одна з найдревніших і національно виразних країв України, має свої неповторні весільні звичаї і традиції. У них відчувається відгомін далекої минувшини, дохристиянських часів, у них переплелися християнські і язичницькі вірування з новим, світським. Своєрідність полягає і в досконалих текстах весільних пісень, у прадавніх оригінальних мелодіях, у високо-естетичних строях молодих, у збереженні до кінця XX ст., залишків тисячолітніх традицій, чого вже рідко побачити у сучасній Україні. Весілля на Коломийщині являє собою високе театралізоване дійство, відшліфоване століттями. У селах Коломийщини Весіллю й надалі надають особливого значення, хоч від 1970 - х років воно зазнає відчутних змін і впливів.
Що-два – що-три села на Коломийщині відрізняються більшою чи меншою мірою своїми весільними звичаями й обрядами, піснями, традиціями, музикою, а подекуди й стравами.
Основна частина
Умовно щодо весілля села Коломийщини можна поділити на кілька кущів.
Села гуцульської Коломийщини (Ковалівка, Великий і Малий Ключеви, Рунгури, Слобода, Марківка. Молодятин, смт. Печеніжин).
Дівки і легені знайомилися на "йгрі" - танцях просто неба, на толоках, на храмових святах. Якщо одне одному були до вподоби, то дружили -"ходили", леґінь найчастіше брав у танець свою кохану. Коли він наважився женитися, то попереджав про це своїх батьків - "старшину". Отримавши від них згоду, пропонував дівчині одружитися. Дівчина ж повідомляла про це своїх батьків називаючи дату старостів. Велике значення відігравало матеріальне становище наречених, а а тому коли жартували що "ц коза би сі віддала, якби групні мала" (с. Великий Ключів). З прадавніх часів зберігся переказ про те, водили старих дівок прив'язавши до воза, попід хати в яких були парубки й запитували: "Здолобінь". Якщо їм відповідали "Здолобінь", то дівку відв'язували й віддавали за парубка.
Старости. Старостів сподівалися з початком передвеликоднього посту - М'ясниць, на свято Василія, або на свято Петра. Саме сватання починається з того, що хтось поважний з родини нареченого просить дозволу мами нареченої на старости. Коли ж дівка хоче віддатися, то ведуть мову про віло-посаг.
У старости йшли в неділю ввечері, або інший скоромний день. У старости йшли два поважні ґазди: близькі сусіди, родичі, хрещені батьки, або й ґазди (с. Ковалівка, с. Мишин). Увійшовши до хати, старости віталися, заводили розмову про врожай, погоду, тощо, а згодом і до головної теми. Упродовж усієї бесіди дівчина стояла біля комина. Переговоривши з старостами, батько питався згоди дівчини, якщо вона згодна, то справу вирішено. З старостами наречений заходив до хати останній,) ніс пляшку горілки, буханку хліба. Якщо дівчина погоджувалася вийти заміж за хлопця, то старший староста брав їх за руки і з'єднував.
Оглядини. Того самого тижня, коли були старости, батьки нареченої пополудні вирушають до батьків нареченого подивитися, на яке господарство йде їхня донька. На узборинах відбувається своєрідний торг за .посаг. Господарі частували гостей - майбутніх сватів і домовлялися, коли _ піти до священика, щоб він виголошував заповіді. З початком виголошування заповідей у церкві батьки починали готуватися до весілля: заказували музик, кухарку, визначали день весілля.
До заповідей дівчина носила одну косу на потилиці, заплетену в червону уплітку з волічки і прикрашену внизу різнокольоровими стрічками та квітами. А на урочисті свята під час заповідей дівчину заплітають у дві коси. За тиждень перед шлюбом молоді йшли сповідатися.
Запросини на весілля. На весілля запрошують або кличуть - молодий і молода; Тиждень перед весіллям молоді одягалися у весільні строї, йшли до церкви і там кликали на весілля, а також обходили своїх дальних родичів. У перший день весілля йшли в село кликали. Під час запросин молода з дружками приходила кликати до хати молодого, де їх приймали. Коли молода приходила до молодого кликати, то музики її вітали грою, а молодий з дружбою кілька разів стріляли з пістолів.
Весільний староста. Це розпорядник весілля, який досконало знав звичаї і традиції, вміє гарно співати, жартувати, розсаджував за столи гостей, розливав горілку, ділив коровай тощо. Старостами були поважні господарі, деколи з родини. У Мишині, наприклад, нема весільного старости, а все упроваджували жінки.
Весільні музики. Кожне село