Мама молодого заплітає коси своїй невістці, вплітаючи гроші, щоб молодим багато жилося. Після цього молодий викуповує молоду в брата. Потім молоду зав'язують. Щоб впевнитися, чи молодий може впізнати свою дружину, поряд з княгинею сідають ще дві молодиці, їх прикривають і наречений має впізнати сою суджену. Лунає прощальна „Гуцулка", під час якої молодята прощаються з ріднею і товаришами. Після чого лунає вальс і молода перетанцьовує з фатою, потім передає її старшій дружці, вони разом танцюють прощальний вальс а молодий сипле на неї пелюстки троянд.

Потім молоду приймають в ґаздині, а молодого в ґазди. Молоді ґазди викрадають молодого і княгиня має дати викуп.

Завершує весілля, старший дружба, котрий прив'язує весільне деревце на яблуньку. Якщо ще є незаміжні сестри у молодої, то якнайтяжче, щоб скоро вони вийшли заміж.

Молодята на останку розламують калач і в кого більша половина, той візьме верх в сім'ї.

Висновок.

Так як я народилася у с Мишині, то мені дуже цікаво, яким було весілля колись.

Ця робота допомогла мені пізнати глибше обряди і традиції Коломийщини. Я збагнула яка багата наша культура, а ми просто цього не помічаємо. Люди живуть серед незбагненної краси.

Пишучи цю роботу я зрозуміла, як сильно змінилися весільні звичаї та традиції. До війни весілля було чисто українським, співали українських пісень на столах було менше алкогольних напоїв, всі люди набувалися. Після війни молодим забороняли брати шлюб і ці звичаї почали занепадати. Багато чого появилося російського: почали співати російських пісень, змінилися трохи музичні інструменти, українські танці почали занепадати, наприклад „Аркан", „Ковалівка", на столах стало більше спиртних напоїв, на весілля приходила незапрошена молодь (переважно хлопці) і робили всілякі прикрощі.

Незважаючи на це все наші традиції найбагатші і найкращі і ми маємо чи пишатися.

Список літератури.

1. Савчук М. Енциклопедія Коломийщини В. „Вік". Коломия, 2000, 248с.

Тези.

1. Коломийщини, як один з найдавніших і національно-виразних країв.

2. Що-два-що-три села на Коломийщині відрізнялися своїми звичаями.

3. Дівки і легіні знайомилися на танцях, якщо одне одному були до вподоби - дружили.

4. Старостів сподівалися на початку передвеликодного посту.

5. Батьки ідуть дивитися на яке господарство їде їхня донька.

6. Тиждень перед весіллям молоді одягаються у весільні строї і йдуть кликати.

7. Кожне село мало своїх музик, але найславніші музики були у селі Мишин, смт. Печеніжин.

8. „Гуцулка" - парний весільний танець молодих і гостей.

9. Вбрання молодого: капелюх, а все решта, так як колись носили хлопці, а молодої: вінок з гусячого пір'я, і так як були одягнуті у святкові дні дівчата.

10. Молодим шили однаковий вінок. За основу брали вербову кору або солому завширшки 2 см.

11. Незважаючи на багату українську кухню, на весіллях Коломийщини давали кілька страв.

12.Молодий з дружбами їхав на конях до шлюбу, а молода - на фірі.

13.„Деревце" - молода смеречка, заввишки 1 м і більше.

14. Останнього весільного дня завивали молоду.

15.молоді просили благословення кілька разів.

16.Весільні дні.

Сучасне весілля у селі Мишин.

17.Неділя за тиждень до свята.

18. Четвер. Запах голубців нагадує про гостину.

19.П'ятниця. На посаг княгині дивиться кожен.

20. Субота. Весілля їде звідтіля, звідкіля чути скрипаля.

21. Неділя по весільна. Коси невістці заплітає свекруха.